Читаем Українська байка полностью

Українська байка

Борис Дмитриевич Гринченко , Иван Григорьевич Верхратский , Левко Иванович Боровиковский , Маркиан Семёнович Шашкевич , Пётр Петрович Гулак-Артемовский

Хтось Рало видумав (запевне, німчура!).Премудре РалоНа бувкуні легесенько орало!Останніх воликів кум Сидір із двора —І за безцінок збув... Купив новеньке Рало.Хоть воликів у Сидора не стало, Зате ж німецьке РалоНовісіньке коло ясел стояло!

СУД

Петро у Хведора кобили позичавІ, їдучи у ліс, заїхав до Одарки, шинкарки, Та, грішний, після чаркиКобилі хвіст при ріпиці ввірвав(В Петра віжок — нечистий мав);А Хведір на Петра у суд позов подав. Суддя товстів — Петрів капшук худав... А далі діло так рішили:«Понеже оний Петр у Хведора взаймиНе брав безхвостої кобили, То миРеченному Петрові присудили: Кобилу ту йому держать;А виросте їй хвіст — хазяїну віддать».За Хведорове, бачиш, житоТа Хведора ж і бито!

КРИЛА У ВІТРЯКА

Раз Крила в Вітряка гуділи й оротали, Що все село вони насущним годували; А Камінь, П’ятірня і Колесо... мовчали.Приказують, що хто мовчить,Той двох навчить.

ПАН ТА МУЖИКИ

Щедушний пан казав:— Чого ті мужики такі гладкі, здорові, І шиї — як волові...А я лежав, лежав,Чого не пив, чого я не їдав! —На річ його мужик так нищечком шептав:— Здоров’ячко — трудами наживають, А лежні — й під млином згнивають.

ПАНСЬКИЙ КІНЬ

Хома кричав до кума:— Дивись, як панський Кінь із жиру розіграв!.. — А Кінь, ухоркавшися, дума:«Не грав би я, якби батіг не підганяв».Халяндри циганча скакало:Не танців циганча, а хліба забажало!

АНДРІЙ

Андрій купив собі суконця на сіряк,Та, щоб кравцям, бач, грошей не давати, Затіяв шити сам, а лучче той п’ятак,Що мав кравцеві дать, про нужду приховати.От краяти почав, та ізчикрижив так, Що хоть пиши пропала вся сукнина!Вже рад би мій Андрій, щоб вийшла хоть свитина!Уп’ять за ножиці: общикав, общипав, Що вже й штани з сукна насилу б ізібрав,Якби шматочки позшивав.Які ж штани з кусків? Подумав, погадавТа із сукна вершок на шапку настачав.Бач, пожалів Андрій кравцеві заплатить, Та замість сіряка став шапочку носити,А шапці наготи одній же не прикрити, — Так він у шапочці та на печі сидить.

БАЙКИ

Давно, давно Езоп байки писать начав, Осміював звіряк, над миром глузував,Кричав на гріх зо всеї мочіІ пальцем тикав людям в очі.А що ж він викричав? Не став гусак орлом, Не заревів ведмідь волом,Не привикає вовк до сіна, Не вижав патоки із хріна;Не надовбив ума Максимові в маслак, Не вкоротив рогів у Сидора на лобі,Не відірвав хвостів в відьом та в вовкулак... Грішить хрещений люд без каяття й при гробі!Та нащо ж я байки пишу ще, неборак?Та так!