Варвара. Так його всі називають. Навіть пап Ястшембський.
Шрамек. Ага, це інша справа.
Божепа. Ви також йдете, Варваро?
Шрамек. Ні, в мене ще маленька справа до неї.
Вожена
Шрамек. Нервова в мене дівчина. Викапана мама. Але зараз не про неї мова. Скажіть, цей барон живе в достатках? Одним словом, грошовитий хлопець, що?
Пауза.
Варвара. Йому, пане Шрамек, не дозволять з міщанкою женитися.
Шрамек
Варвара. Хіба те лише, що залюбки грає в карти, а потім позичає в свого чури дві корони на обід.
Шрамек. І такий гульвіса сміє посилати квіти моїй дочці! Яке нахабство!
Варвара. Звичайно, пан Ястшембський — інша справа. Він тільки минулого року поставив два будинки, а якщо страйк в пору закінчиться, то цього року ще два збудує. Біда лише в тому, що він женитися не може, бо десь у фільварку в нього є дружина.
Шрамек. Знаю, знаю, і даремне ви клопочетеся цим, Варваро. Моїй дочці не спішно виходити заміж. Хай спершу заговорить про неї світ. Ви знаєте, який маєток захований в її малих пальчиках?
Варвара. Я чула.
Ш раме к. Щоб тільки вона могла зробити перший крок! Кожний, хто чує її гру, шапо ба ’, каже: панно Шрамек, ви своєю скрипкою королів покорите. Але ж ви знаєте, який важкий цей перший крок. Ходив я до імпресаріїв, але ця наволоч тільки посміхається. «Ми не дурні кота в мішку купувати,— відповіли мені.— Хай ваша дочка стане славною, тоді поговоримо». А як же їй вславитись, коли навіть на афішки грошей у мене немає, а де ж їх взяти на кавцію 56 57 за зал, за оркестр? Досі вона провадить репетиції з оркестром гімназистів, але ж самі зрозумійте, що не виступить вона з учнівською бандою перед публікою! Адже тоді і пес з кривою ногою на концерт не прийде.
Варвара. Бідне дитя! До цього невільно допустити, пане ПІрамек.
Шрамек. Я й сам розумію, що невільно. Але що ж я, нещасний, вдію? Хоч би й душу з себе вимотав, ніхто і пальцем не кивне, щоб допомогти Вожені.
Нове видання Творів у чотирьох томах Я. Галана — найповнішо зібрання літературної і публіцистичної спадщини письменника.
Матеріал цього видання укладено за жанрово-хронологічним принципом, а саме: до першого тому ввійшли драматичні твори; другий том складають усі відомі памфлети і фейлетони; третій том охоплює художню прозу (повість «Гори димлять», оповідання), нариси, публіцистичні статті та літературно-театральну критику; в четвертому томі подаються маловідомі, опубліковані свого часу в періодичній пресі, неопубліковані за життя письменника твори, щоденник, листи та варіанти деяких творів, що увійшли до другого і третього томів.