Unknown

Дійшло до мого відома, що найближчими днями т[ак] зв[аний] «Центролів» та українці як опозиція хочуть на території нашого повіту, за допомогою своїх довірених і відданих їм кооперативних організацій, розпочати пе­редвиборчу агітацію. На основі зібраних інформацій як одні, так і другі провадитимуть вечорами таємні збори в приватних будинках або — як українці — в сільських кооперативах, маскуючи, для приспання чуйності наших людей, свої збори освітніми або кооперативно-господар­ськими цілями.

Отже, для орієнтації повідомляємо, що жодні з заду­маних зборів не повинні відбутися, а коли б внаслідок недогляду чи приспання чуйності наших людей де-небудь зібрався більший гурт на нараду, треба таким зборам перешкодити шляхом нападу. Треба пильно стежити за відомими опозиційними діячами,., не допустити до будь-якої агітації й можливості вільно порозумітися з людьми...»

Але це було далеко не все, що вживалось для досяг­нення хоч би видимості, що результати виборів відпові­дають «волі народу». Щоб позбавити можливості участі у виборах найбільш свідомих робітників і селян, влада наймала пройдисвітів, які фабрикували до виборчих ко­місій сотні заяв на виборців (яких вони, до речі, ніколи й в очі не бачили) про те, що вони не мають права го­лосувати, бо не є громадянами Польської держави. Ко­ли ж ці «негромадяни» хотіли доказати протилежне, їм адміністраційні органи ставили такі перешкоди, що всі їх заходи виявлялись даремними.

Але ні дикий розгнузданий терор поліцейських банд і вояччини, ні тюрми, ні виборчі шахрайства, яких і на воловій шкурі не списати, не помогли. Гніву народного не зламали пани. Оброслі салом серця вельмож та їх підлабузників стискав той же страх. Цей страх і бажан­ня раз назавжди застрахуватися від «несподіванок» за­ставили панівну кліку скласти нову «конституцію» і но­вий виборчий закон, який мав бути панацеєм на всі 7 смертних недуг, що ними хворів прогнилий організм пан­ської держави.