Житіє Моє

Далі слідувало хвилинне розгублення і півгодинна лекція про мешканців морського дна. Тобто, я знав, що природництво – особливе мистецтво (недаремно його відокремлюють від іншої білої магії так само, як некромантію від чорної), але наскільки саме воно специфічне, до кінця не розумів. Йоган, з ласкавою посмішкою, барабанив пальцями по склу акваріумів, демонструючи їх мешканців і описуючи досягнення своїх улюбленців так, ніби особисто допомагав кожному. Однак, результат був перед очима: бурильники кришили камені, бактерії переводили мінерали в розчинну форму, молюски фільтрували готовий продукт, а риби плавали навколо, поїдаючи всіх, хто працював недостатньо ретельно. Йоган влучно обійшов необхідність сачка: за сигналом кольорової лампи пливучі наглядачі збиралися в окремий ставочок, даючи робітникам час на особисте життя.

- А це сіреньке – це що? - я потикав пальцем в бік бурих наростів.

- Їжаки.

- ?

- Морські. Знаєте, серед них також є види, що свердлять.

- А...

Ніколи б не подумав, що в морі теж є їжачки. Свердлильні. І в якому місці в них свердло? Мамо моя! Чого лише на світі не буває.

А от риби виглядали несолідно.

- Чому такі дрібні? Це мальки?

- Ні, - повів бровою білий маг. - Ви ж задали необхідний коефіцієнт користі! Цей розмір оптимальний. Якщо організовувати транспортування продукту, простіше створити ще один вид. Діяльність регулятора прекрасно нормалізує роботу ансамбля. - Він окинув акваріум збентеженим поглядом. - Дивно, мені раніше ніколи не траплялися на очі згадки про використання хижаків для симуляції продукуючих організмів.

А я так зовсім не здивований. Не кожному білому спаде на думку, що їх прекрасну творчість хтось повинен їсти!

З цим можна працювати! - урочисто оголосив я. - Пробний контур зробимо тут, в яру. Слухай, Роне, ти на предмет землечерпалки зможеш домовитися?

- Без проблем. - Чвертка солідно покивав.

- Чи можу я у своїй статті вказати вас в якості співавтора? - сором’язливо поцікавився Йоган.

- Можеш, - дозволив я, уявивши, як буде виглядати в компанії природника моє типово чорне прізвище, - але статтю відішлеш не раніше, ніж оформимо патент.

І завертілося.

Життя почало набувати звичного ритму. Земляні роботи, суперечки з Чверткою, оформлення проекту і на ходу – замовлення обладнання під нього (і пам’ятати, що наші фінанси не безмежні). Тепер хімікати для Йогана везли не пляшками – бочками. Робота для грошей (почалося літо, і інспекторські поїздки посипалися як з рогу достатку), робота для душі (я все ще дресирував голема).

Полковник Райк в якості вири за пригоди в шахти отримав від салемських братчиків нову вантажівку з модним світловим глушником і тепер гордо розсікав Суессоном. Дік Кирчун, як найдопитливіший серед чистильників, прийшов до мене взнавати на рахунок зомбі (чутки при нього все-одно поширилися, але хто ж повірить пліткам про чорного мага!), довго намагався приманити Макса ковбасою і ганявся за містером Флапом навколо дому, але мої творіння розумно трималися від надмірно енергійного чаклуна якнайдалі. Зате прийшов Бандит і насаджав гостеві шерсті на штани.

До осені наймані землекопи заледве встигли оформити замкнуту низку ставків з цементною основою (ще трохи, і мені б довелося особисто оплавляти дно резервуарів). В один бік стік ішов природнім шляхом, а для перекачування рідини в верхню частину каскаду довелося спорудити водяне колесо з просмоленого дерева і підбирати ємності, стійкі до реагенту (півлітрові пивні кухлі якраз підійшли). Після першої ж рясної зливи ми запустили процес. Йоган особисто прослідкував, щоби система вийшла на робочий режим, а потім я опустив в басейн контрольну навіску руди. І на наступний день не зміг її знайти – з’їли геть усе, разом з дротяною сіткою.

- Слухай, а те, що ми робимо, не є небезпечним, скажімо, для судноплавства?

- Виключено! - зблиснув очима Йоган. - Організми не активні в розчинах з пониженою кислотністю.

Не знаю, не знаю. У мене вигляд бірюзово-райдужного ставка викликав деякі опасіння. Ну і хрін з ним! Будуть будувати кораблі з чистого дерева.

В результаті ми накидали в робочий басейн дві тони не зрозумієш чого, під’єднали водяне колесо до вітряка и почали чекати на результат.

VIII. Походеньки Мага-Рецидивіста

13. Не можна пізнати свою суть, не поставивши її під сумнів.

«Дописи про принципи шаманізму» Без автора

Глава 85

Коли письменники хочуть зробити атмосферу в своїх опусах особливо напруженою, вони люблять писати «тінь Короля торкнулася його серця» (особисте спостереження: в одній з бачених мною п’єс герой вимовив цю фразу десять разів). Так от, фразу, скорсе за все, запозичили з якоїсь магічної праці. Тому що коли на порозі дому повішеника з’явився Чарак, тінь мене і справді торкнулася.