13 звичок, яких позбулися сильні духом люди

Якими б не були ваші цінності, ви припините діяти відповідно до них, якщо зосередитися на прислужуванні людям. Швидко перестанете розуміти, що правильно та будете робити тільки те, що задовольняє інших. Вибір не стане правильним лише від того, що він — популярний.

УНИКАЙТЕ ДОГОДЖАННЯ ЛЮДЯМ

Для Меґан погоджуватися стало такою сильною звичкою, що вона помітила, що автоматично каже «так» на пропозиції щось зробити.

Тож я допомогла їй розробити мантру з такими словами: «Сказати “так” іншим означає сказати “ні” чоловіку і дітям». Меґан знала, що можна погодитися на деякі речі без шкоди для сім’ї. Вона просто не могла весь час казати «так», інакше настрій і родина постраждали б.

ВИЗНАЧТЕ, КОМУ САМЕ ВИ БАЖАЄТЕ ДОГОДИТИ

Якщо ви бажаєте успішно добиватися своїх цілей, то необхідно визначити шлях для себе, а не лише виконувати бажання інших людей. Головному директору «Крейгсліст» (Craigslist) Джиму Бакмастеру не з чуток відомо, наскільки це важливо.

Бакмастер обійняв цю посаду у 2000 році. У той час як інші веб-сайти примножували капітали на рекламі, фірма «Крейгсліст» так не робила. Насправді компанія відхилила чимало вигідних пропозицій. Замість цього Бакмастер з командою вирішив зберігати сторінку в найпростішому вигляді та стягувати плату лише за дуже конкретні типи публікацій. Основна маса оголошень, складених користувачами, залишалася безкоштовною послугою. Фактично компанія навіть не мала відділу маркетингу.

«Крейгсліст» отримала чимало негативних відгуків стосовно цього рішення, і генеральний директор став мішенню нищівної критики. Його звинувачували в антикапіталізмі та навіть називали соціальним анархістом. Але Бакмастер не намагався догоджати критикам. Нав­паки, він прагнув зберегти сервіс «Крейгслісту» таким, який він був від початку.

Прагнення Джима плисти проти течії та вберегти компанію від надмірної залежності від реклами, ймовірно, і дозволило бізнесу втриматися на плаву. Фірма легко пережила крах бульбашки доткомів та є однією з найпопулярніщих веб-сторінок у світі. Оціночна вартість «Крейгсліст» становить щонайменше п’ять мільярдів доларів. Не переймаючись намаганнями потрафляти всім, Бакмастер спромігся втримати фокус компанії на відповідності меті та потребам аудиторії.

Перед тим як мимохіть змінити поведінку щодо того, чого, на вашу думку, бажають інші, оцініть міркування та почуття. Коли будете міркувати, чи варто вам висловлювати погляд, майте на увазі такі істини щодо прислужування людям.

• Клопотатися про те, як догодити усім,— це гаяння часу. Вам не вдасться контролювати те, як люди будуть почуватися, та що більше часу буде витрачено на роздуми щодо самопочуття інших, то менше його залишиться на дійсно важливі речі.

• Прислужниками легко маніпулювати. Люди здатні розпізнати цей тип за кілометр. Маніпулятори часто застосовують тактики, що дозволять нажитися на емоціях схильних до приподоблювання людей та контролювати їхню поведінку. Стережіться тих, хто казатиме щось на кшталт: «Я прошу тебе це зробити тільки тому, що знаю: ніхто не впорається краще…» або «Мені дуже незручно тебе просити, але…»

• Злитися та розчаровуватися — нормально для інших людей. Не існує жодної причини, чому усі мають завжди бути у доброму гуморі. Кожен у змозі впоратися з широким спектром почуттів, і не ваш обов’язок запобігати виникненню негативних. Те, що хтось розсердився, ще не означає, що ви вчинили що-­небудь не так.

• Усім не догодиш. Неможливо всім бути в захваті від тих самих речей. Прийміть той факт, що деяким людям ніколи не вдасться догодити, до того ж це не ваша робота — поліпшувати їхній настрій.

ВИЗНАЧТЕСЯ З ВЛАСНИМИ ПРІОРИТЕТАМИ

Уявіть мати-одиначку, яка працює повний робочий день на заводі. Якось, коли вона будить сина до школи, він каже, що погано почувається. Мати міряє температуру та виявляє в дитини незначний жар. Ясно, що він до школи не піде.

Матері потрібно вирішити, що робити з сином. У неї нема друзів або інших членів родини, хто міг би залишитися з ним. Мати може взяти лікарняний на роботі, однак тоді цей день не буде оплачено. Без грошей за цей день жінці буде важко придбати продукти на тиждень. Її також непокоїть те, що ще один пропущений робочий день може загрожувати звільненням. Мати вже не з’являлася багато днів на заводі через захворювання сина.

Вона вирішує залишити його самого на цілий день. Жінка знає, що інші, ймовірніше, сприймуть негативно такий вибір — залишити хвору десятирічну дитину вдома саму. Проте її цінності підказують, що такий вибір є правильним у нинішніх обставинах, незважаючи на суспільну думку. Такий вчинок не свідчить про першість роботи над сином. Насправді жінка цінує свою родину понад усе. Але вона знає, що у довгостроковій перспективі для більшого блага сім’ї найкраще рішення — піти працювати.