Аеропорт

Ким би Фрімантл не був, він залишався прагматиком. Він уже давно вирішив, що в житті бувають маневри, в яких ти виграєш, а бувають і такі, де програєш. Інколи поразка ставала несподіваною та нелогічною. Випадок, гримаса долі, вовча яма могли перетворити успіх, якого ти міг уже торкнутися пальцями, на принизливий програш. На щастя, для таких людей, як Фрімантл, інколи ставалося протилежне.

Директор аеропорту, Бейкерсфелд, виявився такою вовчою ямою — з якою йому не вдалося впоратись, — якої варто було уникнути. Навіть після їхнього першого зіткнення, яке, як зараз усвідомлював Елліот Фрімантл, мало б стати для нього попередженням, він продовжив недооцінювати опонента, залишившись в аеропорту, замість того щоби піти звідси й рухатися далі. Ще одне Фрімантл втямив надто пізно, що Бейкерсфелд, хоч і проникливий чоловік, але водночас гравець. Тільки гравець ризикнув би так, як це хвилину тому зробив Бейкерсфелд. І тільки Елліот Фрімантл — у цю мить — знав, що Бейкерсфелд переміг. Фрімантл знав, що Асоціація адвокатів може потрактувати його діяльність цієї ночі не зовсім коректною. Мало того — він уже якось був зіткнувся зі слідчою комісією спілки й не мав наміру повторювати цього досвіду.

Бейкерсфелд має рацію, подумав Елліот Фрімантл. Ніхто не намагатиметься через суди збирати борги, заручившись підписаними бланками про надання адвокатських послуг. Надто високі ризики, а вигода — непевна.

Зовсім він, звісно, не здасться. Завтра, вирішив Фрімантл, він напише листа всім мешканцям Медоувуда, які підписали бланки; там він докладе всіх зусиль, аби переконати їх, що він мусить залишитися для них у ролі юридичного консультанта за зазначену плату. Він, проте, сумнівався, що хтось відповість. Підозра, яку Бейкерсфелд успішно інфікував — а шляк би його трафив! — була надто значною. Може й залишитися трохи крихт з кількох людей, які захочуть продовжити, а потім доведеться вирішити, чи вони того варті. Але перспектива великого куша зникла.

Щось інше, проте, скоро ще підвернеться, припускав він. Завжди так було.

Нед Ордвей з кількома поліцейськими розводив натовп; відновлювався нормальний рух у залі. Портативну систему гучного зв’язку розбирали.

Мел Бейкерсфелд помітив, що Таня, яку він зауважив ще десь одну-другу мить тому, наближається до нього.

Якась жінка — мешканка Медоувуда, яку Мел уже помічав кілька разів перед тим — стала навпроти нього. У неї було мужнє, розумне обличчя та каштанове волосся до плечей.

— Містере Бейкерсфелд, — тихо сказала жінка. — Ми багато обговорили і тепер розуміємо деякі питання трохи краще, ніж перед тим. Та я досі не почула нічого, що можу сказати своїм дітям, коли ті плачуть і запитують, чому шум не припиняється, щоб вони поспали.

Мел скрушно похитав головою. У кількох словах ця жінка описала даремність усього, що сьогодні відбулося. Він знав, що не має для неї відповіді. Сумнівався — поки аеропорти і житлові будинки перебуватимуть поблизу один одного, — чи колись така відповідь з’явиться.

Мел ще роздумував, що сказати, коли Таня подала йому складений аркуш паперу.

Розгорнувши його, він побачив повідомлення, яке, видно, набирали дуже швидко:

у рейсу 2 у повітрі стався вибух.

є пошкодження конструкції та поранення.

направляється сюди для аварійної посадки

прибл. прибуття о 01:30.

команд каже, потрібна три-нуль

вежа повідомляє, смуга ще заблокована.

12

У кривавому хаосі, на який обернулася задня частина туристичного салону Рейсу Два, Мілтон Компаньйо, лікар загальної практики, докладав усіх можливих та неможливих професійних зусиль, щоби врятувати життя Ґвен Мейген. Він не був упевнений, що йому це вдасться. Коли вибухнула бомба, Ґвен — яка стояла просто біля Ґерреро — перебувала найближче до епіцентру вибуху.

В інших умовах вона б загинула одразу, як і сам Д. О. Ґерреро. Дві речі — наразі — врятували її.

Між Ґвен та вибухом було тіло Ґерреро й двері туалету. Ні те, ні те не слугувало ефективним щитом, але разом їх було достатньо, щоб затримати первинну силу вибуху на частку секунди.

В цю коротку мить тріснула обшивка літака й стався другий вибух — вибухова розгерметизація.

Перший вибух відкинув Ґвен назад, серйозно поранив, що призвело до кровотечі, але його сила тоді перетворилася на протилежну — спрямований назовні вир повітря крізь діру у фюзеляжі в задній частині літака. Сталося приблизно так, ніби зустрілися два торнадо. За мить розгерметизація перемогла, виносячи перший вибух геть у темну ніч високого ешелону.

Незважаючи на потужність вибуху, поранення були не масові.