Аеропорт

Старечі сірі очі злегка зблиснули.

— Так, золотко. Я боялася, що так і станеться. Та я б хотіла випити чашечку чаю. Тож якщо я можу йти, а ви мені скажете, коли повернутися…

— О, ні! — Таня рішуче похитала головою. — Нікуди ви сама не підете. Можете випити свою чашечку чаю, але наш працівник вас супроводить. Я зараз відправлю по нього, й він залишатиметься біля вас, аж доки ви не підніметесь на борт рейсу до Лос-Анджелеса. Я точно знаю, що станеться, якщо вас відпустити в цьому терміналі. Не встигне ніхто й спохопитися, а ви вже на літаку до Нью-Йорка.

З короткого ворожого зблиску очей, яким її обдарувала місіс Квонсет, Таня зрозуміла, що вгадала.

За десять хвилин усі організаційні питання було вирішено. Одне місце зарезервували на Рейсі 103 до Лос-Анджелеса, який вилітає за півтори години. Рейс був прямий; місіс Квонсет ніяк не зможе зійти на середині шляху та вирушити назад. Керівника ТУО Лос-Анджелеса попередили телетайпом; пояснювальну записку отримав також екіпаж Рейсу 103.

Бабку-кульбабку з Сан-Дієґо передали працівникові «Транс Америки» — новачкові, якого нещодавно взяли на роботу, майже її онукові за віком.

Інструкції Тані для цього працівника, Пітера Коуклі, були чіткими:

— Ти мусиш залишатися біля місіс Квонсет аж до часу відправлення. Вона скаже, що хоче випити чаю, тож проведи її до кав’ярні, де вона собі його замовить; вона також може поїсти, якщо схоче, проте під час польоту буде вечеря. Найголовніше — що б вона не говорила, не відходь від неї. Якщо їй потрібно буде відвідати дамську кімнату, почекай зовні; в будь-якому іншому випадку очей з неї не зводь. У час відправлення проведи її до виходу на посадку, зійди з нею на борт та передай старшій стюардесі. Поясни, що, коли вона опинилася на борту, її ні за яких умов не можна випускати з літака. В неї купа різних штучок і правдоподібних відмовок, тож будь обачним.

Перед тим, як піти, маленька старушенція вхопила молодого працівника під руку.

— Сподіваюся, ви не проти, молодий чоловіче. Літній леді зараз потрібна підтримка, а ви мені дуже нагадуєте мого любого зятя. Він також був красивим, хоча зараз уже набагато старший за вас. Ваша авіакомпанія, здається, справді наймає хороших людей. — Місіс Квонсет докірливо глянула на Таню. — Принаймні здебільшого.

— Запам’ятай, що я сказала, — попередила Таня Пітера Коуклі. — У неї купа різних штучок.

Місіс Квонсет холодно відповіла:

— Не дуже гарно з вашого боку. Впевнена, що цей молодий чоловік сам сформує свою думку.

Працівник тільки сором’язливо шкірився.

У дверях місіс Квонсет обернулася. Вона звернулась до Тані.

— Попри вашу поведінку, люба моя, знайте, я зла на вас не тримаю.

За кілька хвилин, вийшовши з кімнати для відпочинку, де вона сьогодні вже провела дві розмови, Таня повернулася в адміністративний відділ на головному антресольному поверсі. Зауважила, що була за чверть дев’ята. За своїм столом у великому зовнішньому кабінеті вона загадалася, чи це востаннє їхня авіакомпанія чує про місіс Аду Квонсет. Таня радше сумнівалася в цьому. На друкарській машинці без великих літер вона почала набирати записку для керівника транспортного управління округу.

для: ктуо

від: таня лів’стн

тма: мама вістлера

Вона спинилася, застановляючись над тим, де зараз Мел Бейкерсфелд і чи він прийде.

5

Він просто не може, вирішив Мел Бейкерсфелд, сьогодні приїхати в місто.

Мел сидів у своєму кабінеті в адміністративному відділі на антресольному поверсі. Пальці задумливо барабанили по поверхні столу, за яким він телефонував та отримував останні звіти щодо робочого стану аеропорту.

Злітно-посадкова смуга три-нуль досі не діяла, її блокував реактивний літак авіакомпанії «Аерео-Мехікан», що застряг у болоті. В результаті загальна ситуація з доступністю злітно-посадкових смуг досягала критичного рівня, а затримки трафіку — що в повітрі, що на землі — тільки збільшувалися. Ймовірність того, що доведеться оголосити про закриття аеропорту протягом наступних кількох годин, стала дуже реальною.

Тим часом літаки продовжували злітати над Медоувудом, де й без того була складна ситуація. Комутатор аеропорту, а також авіадиспетчерської служби завалили грізними скаргами від мешканців містечка — тих, що залишалися вдома. Решта, як повідомили Мела, була присутня на протестному зібранні, про яке він уже чув раніше цього вечора; а тепер пройшла чутка — яку кілька хвилин тому передав керівник польотів, — що запланована якась публічна демонстрація, яка має відбутися сьогодні в аеропорту.

Мел спохмурнів: група демонстрантів просто перед його носом, цього ще бракувало.