Баришник дур-зіллям

Мій капітан негайно ж удався до свойого діла, про яке я можу сказати хіба що тілько одне: милосердним, яким же милосердним виявилося Провидіння, що дозволило поганській дівчині лежати непритомною, поки мій капітан робив з нею те, що ніхто не робив досі! А позаяк він робив се, не стримуючи себе, то цісар невдовзі став благати його покласти край сьому спитку, щоб його донька не розпрощалася із житєм. Він оголосив мойого капітана звитяжцем, скасував смертний вирок, що висів над нашими головами, одпустив усіх присутніх і звелів однести Покахонтас додому, де впродовж трьох днів вона висіла поміж смертю і житєм. По тому для нас приготували учту, де Поухатан висловив свій намір оддати свою доньку за мого капітана, оскільки жаден дикун його племені не міг зрівнятися з ним у чоловічій моці. Мій капітан одхилив сю пропозицію, після чого цісар запалав гнівом, і ми знову були б змушені повернутися до нашої хижі, якби мій капітан не запропонував посвятити його у сю таємницю, завдяки якій він зміг так суттєво збільшити себе в розмірах. Се більш ніж вдовольнило цісаря, якому вже давно годилося б забути про такі суєтні речі, і ми, залишившись добрими друзями, вирушили нарешті до Джеймставна, і цілий загін дикунів супроводжував нас на нашому шляху.

Упродовж сеї подорожі, як можна було здогадатися, капітан з бундючним виглядом вихвалявся, не знаючи міри. Він вирік, що я завдячую йому житєм, хоть сей його вчинок зберіг житє нам обом; і він пообіцяв убити мене у якийсь підступний і таємничий спосіб, якщо я коли-небудь розголошу в Джеймставні, як нам вдалося порятуватися. Я навряд чи міг протестувати, позаяк він і справді зберіг мині житє, але се був на смак гіркий овоч, бо ж я мусів підкоритися йому і мовчки, не сміючи скаржитися, терпіти його пихатість, погрози і хвастощі. Одним словом, я мусів удавати, що мене затримав Опеканкануг і мого капітана одного одвели до цісаря. Ба більше, він одважився навіть показати мині записану ним розповідь про те, як його врятувала Покахонтас, котру він мав намір включити до своєї брехливої Історії: у сій версії немає жадної згадки про те, як він у непристойний спосіб розквітчав принцизну, а лише натяк на те, що вона захопилася його чоловічою поставою і гарненьким лицем! Отож я і мусів вдавати, що вірю у сей фарс і побрехеньку, і се зрештою змусило мене, у надії вгамувати моє нечисте сумління, викласти сю правдиву історію у мойому Діяріуші, і я молю Бога, щоб він ніколи не потрапив на розпусні очі мойому капітану!