Читаем Безлюдны острови 2-3 полностью

Фараон 18-ї династії Аменхотеп IV ставив собі те ж питання під час Нового царства. Він зійшов на престол у віці 14 років (у 1364 або 1365 рр. до н. е.) і в одному зі своїх указів закликав фіванських жерців бога Амона-Ра навернутися на шлях правди і чесності, стверджуючи, що божественне вчення може взяти лише корінь у ґрунті правди й чесності. Тож він уперше у всесвіті використав слова, які пізніше будуть виголошені найбільшими пророками та реформаторами в тій самій формі; шокуючі слова в країні, де порада, яку фараон Аменемхет І дав своєму синові, була символом міжособистісних стосунків: нікого не люби як брата і не май друга.





Всемогутні жерці Амона-Ра проігнорували попередження, і молодий фараон завдав удару. За продаж бідній жінці за великі гроші "Книги мертвих", яку вона хотіла покласти в могилу чоловіка, один із священиків, племінник верховного жерця Беканчоса, був притягнутий до суду, засуджений до страти, і вона була виконано. Це був перший камінь лавини. Після короткого періоду радикальних реформ у цілях, але все ще лагідний у засобах, Аменхотеп IV - коли жерці організували змову, щоб убити його - безжально атакував храми старих богів, ліквідувавши їхній культ разом із владою нестримної касти.

Революція, яку він здійснив за підтримки народу та армії, була гігантською, охоплюючи всі сфери життя, які століттями регулювалися жорсткими правилами, нав’язаними священиками, – від релігії та управління, через мистецтво, до проявів повсякденного життя. Він усунув з неба стародавнього Єгипту найбільшого бога Амона-Ра та всіх менших, замінивши цей політеїстичний пантеон першою монотеїстичною релігією в історії, вірою в одного видимого бога сонячного диска та силу, персоніфіковану в Сонці, Атона, а сам він взяв ім'я Ехнатон, що перекладається: "Друг Сонця" або "світло Атона". Він усунув від влади священиків і корумповану аристократію, відібравши колабораціоністів із низів населення, навіть із селян. Жрецькі Фіви перестали бути столицею держави - нова столиця Ахетатон ("Горизонт Атона", "Місто горизонту сонця") була побудована поблизу нинішнього Телль Ель-Амарна, тому все його правління називається ерою Телль Ель-Амарна. ТЕА - це наш символ! Символ нової політики і нової культури, яку ми запровадимо після перемоги! Символ всесвітнього щастя!


Ехнатон з жезлом та різкою справедливості (піщаник, святиня Амону в Карнаці)


Перейти на страницу:

Похожие книги

Айвазовский
Айвазовский

Иван Константинович Айвазовский — всемирно известный маринист, представитель «золотого века» отечественной культуры, один из немногих художников России, снискавший громкую мировую славу. Автор около шести тысяч произведений, участник более ста двадцати выставок, кавалер многих российских и иностранных орденов, он находил время и для обширной общественной, просветительской, благотворительной деятельности. Путешествия по странам Западной Европы, поездки в Турцию и на Кавказ стали важными вехами его творческого пути, но всё же вдохновение он черпал прежде всего в родной Феодосии. Творческие замыслы, вдохновение, душевный отдых и стремление к новым свершениям даровало ему Чёрное море, которому он посвятил свой талант. Две стихии — морская и живописная — воспринимались им нераздельно, как неизменный исток творчества, сопутствовали его жизненному пути, его разочарованиям и успехам, бурям и штилям, сопровождая стремление истинного художника — служить Искусству и Отечеству.

Екатерина Александровна Скоробогачева

Искусство и Дизайн
Анатолий Зверев в воспоминаниях современников
Анатолий Зверев в воспоминаниях современников

Каким он был — знаменитый сейчас и непризнанный, гонимый при жизни художник Анатолий Зверев, который сумел соединить русский авангард с современным искусством и которого Пабло Пикассо назвал лучшим русским рисовальщиком? Как он жил и творил в масштабах космоса мирового искусства вневременного значения? Как этот необыкновенный человек умел создавать шедевры на простой бумаге, дешевыми акварельными красками, используя в качестве кисти и веник, и свеклу, и окурки, и зубную щетку? Обо всем этом расскажут на страницах книги современники художника — коллекционер Г. Костаки, композитор и дирижер И. Маркевич, искусствовед З. Попова-Плевако и др.Книга иллюстрирована уникальными работами художника и редкими фотографиями.

авторов Коллектив , Анатолий Тимофеевич Зверев , Коллектив авторов -- Биографии и мемуары

Биографии и Мемуары / Искусство и Дизайн / Прочее / Документальное