Читанка для Мануеля

Далі йшов досить бурхливий діалог, який інколи уривали слова parlez plus bas, nom d’un chien[153], бо Ролан абсолютно не розумів, що там сталося sub aespecie bonaerensis[154], лукава усмішка Маркоса й Патрісіо, що прочитали вирізку й заходилися soto voce[155] обговорювати пушок і каландрований нейлон, уже не кажучи про територію двох площ, що найдужче тішило того, ти знаєш, і тому над питанням про властивий йому розум спалахнув тривожний ореол. Тільки бідолашна Сусанна не розуміла причин такої безсоромної інтерполяції, і то такою мірою, що жбурнула вирізку в обличчя того, ти знаєш, тож він з великим спокоєм був змушений зауважити, що його внесок має суто семантичний характер, щоб Мануель змалку навчився захищатися від рекламного цькування, яке полегшує інші форми цькування з дистанційним керуванням, і т. ін., усі засперечалися, треба клеїти вирізку чи ні, як раптом Патрісіо дістав іншу вирізку й передав її Сусанні, спершу підморгнувши тому, ти знаєш. Ой ні, вихопилось у Сусанни, злочин гомосексуалістів, і ти ще запитуєш, чи можна таке помістити в Мануелеву читанку. Авжеж, люба, відповів Патрісіо, на превелику втіху того, ти знаєш, що прочитав вирізку за діагональною системою Джона Ф. Кеннеді за сорок секунд і три десятих, хай йому грець, але що це ви робите, роздратовано прошепотів Люсьєн Верней, пенсіонери ввижалися йому в кожному вікні, розмовляємо про семантику, відповів той, ти знаєш, розсміявшись до сліз, Сусанна повинна усвідомити, що повідомлень про викуп і звільнення в’язнів не досить, якщо їх не супроводять паралельні й додаткові вирізки, Мануель колись буде дякувати за них, запевняю тебе.

— Твоя правда, — погодився Патрісіо, крім того, в цій вирізці, яку, власне, я взяв у Фернандо, бо, відколи запахло смаленим, він попросив нас берегти її, є не тільки лінгвістична інструкція, а й, друже, купа латиноамериканських скорбот, список неподобств, які треба ліквідувати. Наклей її, Сусанно, наклей зі сльозами, ми ще далекі від того дня, коли такі вирізки видаватимуться черепом неандертальця або чимсь у такому дусі, це вино б’є мені в голову.

Покірна і слухняна, Сусанна взяла тюбик клею, і ось

— Цікаво, — сказав Патрісіо Маркосу, — ця ніч не така, як я думав, і навіть Цабе ми схопили не так. Усе відбулося просто по-іншому, і, Сусанніто, добре, що в Мануелевій читанці ти клеїш статті, які не мають нічого спільного з тим, що ти уявляла собі, коли купувала цей синій зошит на вулиці Севр.

— Ти романтик, — усміхнувся Ередіа, — але і я, як бути щирим, уявляв це собі як яскравий кольоровий фільм про шпигунів і сутички, а тепер, бачиш, кожен вирізає фігурки у світлі свічки, хоча, зрозуміло, фільм ще не скінчився. А тим часом, щоб дати Мануелеві щось серйозне, я дарую тобі оцю статтю і не приховую: якби ти переклав її оцим французам, що всидіти не можуть, ти б найбільше втішив мене цього дня, коли я маю таке враження, ніби мене каменували.

— Але тут є дві колонки з дрібним шрифтом, — поскаржилася Сусанна, — а при такому тьмяному світлі, як тут… Гаразд, ідеться про звільнення бразильського консула, якого викрали тупамарос, трансльовані по радіо й телебаченню прохання його дружини і невтішний хор гуманістичних жаб, обурених, що політичні організації вдаються до викрадень із метою домогтися звільнення політв’язнів, — проказала Сусанна суворим голосом учительки, що дійшла до найскладнішої теореми, —