Читаем Читанка для Мануеля полностью

лях. І пояснювали, як катувати полонених.

• Хто давав вам ці вказівки?

— Здебільшого сержанти, а також деякі офіцери, лейтенанти, інколи й капітан.

• Що вони пояснювали вам?

— Як катувати полонених…

• Наприклад?

— Зняти з людини взуття й бити її по підошвах. У порівнянні з іншими методами, цей ще досить лагідний.

• Які інші методи пояснювали вам? Ви можете назвати приклад?

— Нам казали, що слід використовувати радіопередавачі. Треба прикріпити електроди до статевих органів.

• Вам показували на практиці застосування цих методів чи тільки говорили про них?

— Там були малюнки на таблицях, які докладно показували, як зафіксувати електроди на яєчках чоловіка або на тілі жінки…

• Ці малюнки робив хтось із офіцерів?


письмовому свідченні розповідає, як її заарештували й помістили до камери регіонального відділу федеральної поліції. Її катували електричними ударами в найчутливіші зони тіла. Її ображали й погрожували їй смертю, а один з поліцаїв казав, що йому «дуже тяжко бачити мене в такому стані». Далі у своєму свідченні вона стверджує: «Вдавалися й до інших, ще нечуваних методів. Клали на очі, прикриті папером, електричний дріт, а навколо голови — інші дроти, й пов'язали їх дуже тісно. Ці дроти пекли мене, я відчувала гострий біль. Моє тіло мало дедалі меншу опірність, було вкрите синцями від ударів і електричних розрядів». Далі вона повідомляє, що, коли непритомніла, «кати вдавалися до наркотиків, які містилися в сигаретах, ампулах, ватних тампонах і пастилках, вони оживляли мене, щоб я далі могла витримувати такий допит. Вони водили мені по шкірі невеличким коліщатком, яке випромінювало тепло, а в окремих місцях спричинило опіки». Під час інших допитів мене піддавали інфрачервоному опроміненню, яке «призвело до тяжких опіків у районі сідниць».

Далі вона зазначала, що через тиждень після арешту «моє тіло перетворилось у безформну синю масу, шкіра почала відпадати, мною всякчас тіпало. Мої руки і ноги були паралізовані. Мені казали, ніби я в Уругваї і що всіх тортур мені завдавала одна екстремістська організація».

Згодом її перевели до відділу федеральної поліції в Мерседесі, де її вже не катували. Потім до аргентинської політичної поліції (DIPA) в Ла-Платі,


— Ні, то були надруковані зображення, приклеєні до таблиць.

• А що вам ще пояснювали?

— Як виривати нігті.

• Який інструмент радили вам для цього?

— Плоскогубці, що їх використовують радіотехніки.

• Хто вам пояснював ці методи?

— Один сержант.

• Яких інших методів вас навчали?

— Різних речей, які можна робити з бамбуковими паличками.

• Наприклад?

— Забивати їх під нігті або у вуха.

• Вам коли-небудь демонстрували ці методи?

— Так. Одного разу били одного чоловіка по підошвах. Йому наказали лягти на землю й били прикладом гвинтівки.

• Вам давали особливі вказівки, як треба допитувати жінок?

— Так.

• Що вам казали?


звідти її привели до судді. «Їм довелося нести мене, — розповідала вона, — бо мої ноги й далі не ворушилися. Мене показали одному з членів моєї родини, що не впізнав мене. Були там і судові лікарі. Суддя вимагав відправити мене до психоневрологічної лікарні, де я пробула десять днів».

Ґуїльєрмо Оскар Ґарамона: заарештований 21 листопада разом з Адріаною Монікою Аріас і Нестором Потом у Росаріо. Згідно зі свідченням, їх привезли до комендатури поліції, де їх били різні поліцаї. Застосовували до них і удари електричним струмом. Ґарамону катували протягом 24 годин — з невеличкими інтервалами, — і він стверджує, що «на тій стадії я був увесь попалений електричними розрядами і потовчений ударами».

Перейти на страницу:

Похожие книги

Раковый корпус
Раковый корпус

В третьем томе 30-томного Собрания сочинений печатается повесть «Раковый корпус». Сосланный «навечно» в казахский аул после отбытия 8-летнего заключения, больной раком Солженицын получает разрешение пройти курс лечения в онкологическом диспансере Ташкента. Там, летом 1954 года, и задумана повесть. Замысел лежал без движения почти 10 лет. Начав писать в 1963 году, автор вплотную работал над повестью с осени 1965 до осени 1967 года. Попытки «Нового мира» Твардовского напечатать «Раковый корпус» были твердо пресечены властями, но текст распространился в Самиздате и в 1968 году был опубликован по-русски за границей. Переведен практически на все европейские языки и на ряд азиатских. На родине впервые напечатан в 1990.В основе повести – личный опыт и наблюдения автора. Больные «ракового корпуса» – люди со всех концов огромной страны, изо всех социальных слоев. Читатель становится свидетелем борения с болезнью, попыток осмысления жизни и смерти; с волнением следит за робкой сменой общественной обстановки после смерти Сталина, когда страна будто начала обретать сознание после страшной болезни. В героях повести, населяющих одну больничную палату, воплощены боль и надежды России.

Александр Исаевич Солженицын

Проза / Классическая проза / Классическая проза ХX века
В круге первом
В круге первом

Во втором томе 30-томного Собрания сочинений печатается роман «В круге первом». В «Божественной комедии» Данте поместил в «круг первый», самый легкий круг Ада, античных мудрецов. У Солженицына заключенные инженеры и ученые свезены из разных лагерей в спецтюрьму – научно-исследовательский институт, прозванный «шарашкой», где разрабатывают секретную телефонию, государственный заказ. Плотное действие романа умещается всего в три декабрьских дня 1949 года и разворачивается, помимо «шарашки», в кабинете министра Госбезопасности, в студенческом общежитии, на даче Сталина, и на просторах Подмосковья, и на «приеме» в доме сталинского вельможи, и в арестных боксах Лубянки. Динамичный сюжет развивается вокруг поиска дипломата, выдавшего государственную тайну. Переплетение ярких характеров, недюжинных умов, любовная тяга к вольным сотрудницам института, споры и раздумья о судьбах России, о нравственной позиции и личном участии каждого в истории страны.А.И.Солженицын задумал роман в 1948–1949 гг., будучи заключенным в спецтюрьме в Марфино под Москвой. Начал писать в 1955-м, последнюю редакцию сделал в 1968-м, посвятил «друзьям по шарашке».

Александр Исаевич Солженицын

Проза / Историческая проза / Классическая проза / Русская классическая проза