Читанка для Мануеля

Далі він розповідав: «Вони накинулися на мене, наче люті звірі. Коли в мене потекла кров із носа, вони ще дужче розлютилися і били ще нещадніше. Мені показали нове знаряддя тортур, сказали, що його виготовляють «янкі» і що його дали їм для ліквідації тих, хто с… на службу безпеки. Воно складалося з пластмасової кулі з пружиною і пластинкою, її клали до рота, а кулю відтягували сантиметрів на 15–20, і вона поверталася зі страхітливою силою».

Потім, як подано у свідченні, вони привели одну жінку, «роздягли її й поклали зверху на мене. Нас обох катували електричним струмом, їй сказали, що скалічать їй піхву, щоб вона ніколи не могла мати дітей… А мені сказали, що, коли я помру, мене викинуть із

— Вказівки були досить садистські. Я не хотів би розповідати про це. Що це дасть, якщо говорити про них. Я хотів би забути, звільнитися від цього.

• Я хочу забезпечити вашим словам якомога ширшу аудиторію. Ви, певне, чули, як Ніксон казав, мовляв, Мі-Лай — це окремий випадок, американські солдати великодушні й гуманні. Тож якщо морських піхотинців навчали катувати у В'єтнамі, чи не здається вам, що люди повинні знати про це?

— Звісно, що нас учили катувати, але люди не хочуть ані чути про це, ані вірити цьому. Проте, якщо існує бодай найменша можливість, що це стане в пригоді, я розповім, як усе діялось.

• Чого ви навчилися, щоб катувати полонених жінок?

— Ми мали роздягати їх, розводити їм ноги і вставляти в піхву загострені палиці або багнети. Крім того, нам казали, що ми можемо ґвалтувати жінок, коли тільки захочемо.

• А що ще?

— Нам пояснили, як відкрити фосфорну бомбу, щоб вона

третього поверху і скажуть, мовляв, я наклав на себе руки… Уже було несила терпіти, я просив, щоб вони вбили мене, а мені відповіли, що так вони мене теж убивають, але повільно».

Уґо Маркос Дукка: заарештований 7 вересня 1971 р. в Тукумані, тепер перебуває в будинку № 37 по вулиці Вілья-Дебото. За його словами, потім його перевели в центральний департамент поліції, де й побили. Згодом, каже він, його перевели на територію управління зв'язку, «де офіцер Кінтерос і два кати раз по раз били мене по обличчю, заганяли мені голки під нігті, топталися мені по пальцях ніг… Мені постійно брехали про мою жінку і дітей».

Тірсо Янєс: заарештований у Тукумані, того самого дня, що й Дукка, і теж у зв'язку з утечею ґерильєро РАН. Його теж били різноманітними способами. «Мені пропонували врятувати життя, якщо я викажу своїх товаришів, і сказали, що Сантільяна й Мартінеса вже розстріляли».

Роберто Сантучо: заарештований у Кордові 2 вересня. Його перевели до комендатури поліції й піддавали тортурам, які «полягали в ударах чимсь твердим, можливо, довбнею, по підошвах, неперервних, різноманітних і під різним кутом ударах у живіт, по голові й по вухах, по руках і електричних розрядах, застосованих до всього тіла, надто до статевих органів».

Його багато разів піддавали таким сеансам тортур, катування, за його