Читаем Читанка для Мануеля полностью

То була добра ідея, бо Патрісіо полюбляв докладно розповідати про такі речі, і хоча роль Оскара в тих подіях була вкрай темна, надто для поліції й аргентинської розвідки, проте не для Маркоса чи Ередіа. Проблема полягала в тому, щоб діяти далі й не спалитися, та коли стало очевидним, що вся діяльність Оскара в Буенос-Айресі звелася до вибухів цілої низки опалювальних казанів, одна відповідальна особа зробила все необхідне, щоб він притьмом перетворився в стипендіата блискучого Аргентинського товариства зоофілії й подався в Ентре-Ріос начебто з метою дослідити сечовивідні шляхи сови та інші не менш поважні теми. Саме тоді він і оселився зі своїми книжками та пінцетами в пансіоні доньї Ракелі, наганяючи страх на численних доньок господині флаконами з формаліном, ущерть напханими різними комахами, і оповідками про вампірів та перевертнів, які він полюбляв розповідати в патіо серед ночі, коли сяяв місяць уповні. Ґладіс тієї пори працювала стюардесою в компанії «Aerolíneas» і вже не мала змоги часто навідуватись до Сантоса-Переса, щоб забезпечувати Оскарові плям-плям нижче пояса, він засмутився і став шукати когось іншого, і шукав не далі Моньї, третьої доньки доньї Ракелі, гладухи, що спершу не хотіла заходити до Оскарової кімнати через сови у формаліні, але вже допомагала йому вкладати їх у слоїки й розглядати їхні підшлункові залози або хромосоми, бідолашні створіння. Ночі з вовкулаками в патіо пансіону були теплі й напоєні жасмином, дівчата рано закінчували працю на кухні і шиття, телевізор працював лише для дідів-бабусь і кота Порото, пансіонери загадково відкривали переваги деяких крісел, загублених серед рослин і колон, раптом зникали всі дівчата, і тому о пів на одинадцяту донья Ракеля, витерши рушником останню тарілку, виходила, проминувши нескінченні коридори й патіо — провінційну шахівницю осяяних місяцем і затінених клітинок, — аж до брами на вулицю, поміж кущами лігуструму й герані до неї долинало невиразне бурмотіння, і зрештою йшла до ліжка, приголомшена подіями, але спершу казала собі, як виразно чули за кущем жасмину Оскар і Монья: «Курва вас породила, однакові геть в усьому». Але що могла вдіяти донья Ракеля супроти вовкулак і менад, породжених повним місяцем, та й, зрештою, все закінчувалося тим, що доньки виходили заміж за комівояжерів або банківських службовців, які цінували недільні гарячі м’ясні страви і свіжі й дешеві кімнати пансіону.

Але повний місяць осявав не тільки патіо Сантоса-Переса, бо тієї самої пори Оскар послав Маркосу одну вирізку, і отримав натомість іншу, радше астрологічного характеру, й послав разом з нею низку запитань про можливе використання талантів старого Колінза, і саме відтоді Лонштайн почав змішувати всі дані в один метаверемійний салат, і той, ти знаєш, мав розкласифікувати їх по-новому, ставлячи з одного боку астрологічну вирізку з газети «Horoscope» і посланця до Оскара, а з другого — проблему старого Колінза і фальшивих доларів. У першій частині містилися вже подана інформація про пансіон доньї Ракелі, а також вирізка, яку Оскар послав Маркосові, вона прибула разом із повідомленням про старого Колінза й першою робочою гіпотезою на основі королівських броненосців і бірюзового пінгвіна; тому, ти знаєш, і рабинчику найцікавішою видалася вирізка про місяць уповні в



Перейти на страницу:

Похожие книги

Раковый корпус
Раковый корпус

В третьем томе 30-томного Собрания сочинений печатается повесть «Раковый корпус». Сосланный «навечно» в казахский аул после отбытия 8-летнего заключения, больной раком Солженицын получает разрешение пройти курс лечения в онкологическом диспансере Ташкента. Там, летом 1954 года, и задумана повесть. Замысел лежал без движения почти 10 лет. Начав писать в 1963 году, автор вплотную работал над повестью с осени 1965 до осени 1967 года. Попытки «Нового мира» Твардовского напечатать «Раковый корпус» были твердо пресечены властями, но текст распространился в Самиздате и в 1968 году был опубликован по-русски за границей. Переведен практически на все европейские языки и на ряд азиатских. На родине впервые напечатан в 1990.В основе повести – личный опыт и наблюдения автора. Больные «ракового корпуса» – люди со всех концов огромной страны, изо всех социальных слоев. Читатель становится свидетелем борения с болезнью, попыток осмысления жизни и смерти; с волнением следит за робкой сменой общественной обстановки после смерти Сталина, когда страна будто начала обретать сознание после страшной болезни. В героях повести, населяющих одну больничную палату, воплощены боль и надежды России.

Александр Исаевич Солженицын

Проза / Классическая проза / Классическая проза ХX века
В круге первом
В круге первом

Во втором томе 30-томного Собрания сочинений печатается роман «В круге первом». В «Божественной комедии» Данте поместил в «круг первый», самый легкий круг Ада, античных мудрецов. У Солженицына заключенные инженеры и ученые свезены из разных лагерей в спецтюрьму – научно-исследовательский институт, прозванный «шарашкой», где разрабатывают секретную телефонию, государственный заказ. Плотное действие романа умещается всего в три декабрьских дня 1949 года и разворачивается, помимо «шарашки», в кабинете министра Госбезопасности, в студенческом общежитии, на даче Сталина, и на просторах Подмосковья, и на «приеме» в доме сталинского вельможи, и в арестных боксах Лубянки. Динамичный сюжет развивается вокруг поиска дипломата, выдавшего государственную тайну. Переплетение ярких характеров, недюжинных умов, любовная тяга к вольным сотрудницам института, споры и раздумья о судьбах России, о нравственной позиции и личном участии каждого в истории страны.А.И.Солженицын задумал роман в 1948–1949 гг., будучи заключенным в спецтюрьме в Марфино под Москвой. Начал писать в 1955-м, последнюю редакцию сделал в 1968-м, посвятил «друзьям по шарашке».

Александр Исаевич Солженицын

Проза / Историческая проза / Классическая проза / Русская классическая проза