Читаем Драматичні твори полностью

Ф’ямета (співає).

Соте сЬіосіо кассіа сЬісІо Созі атбг сіікассіа атог,

Іп іаі ^иіза іо гісіо е ^осіо Іп гаї §иіза Ьо кіоііо іі гог!

Ю р к о. А хоч би одне слово зрозумів! Нібито каже «згода» та ще наче не «селькор»...

Перекладач (простягає руку). Давай, Юрку, червінця — перекладу.

Юрко. Як! То я ще й платитиму!

Перекладач. Аякже. Дурно нічого не буде.

Юрко. Тьфу. (Дає монету.)

Перекладач (дивиться в словник). Вона, бач, каже:

Як цвях цвяха вибиває,

Так любов її минає.

У її такий звичай —

Як без грошей, не займай.

Юрко. Ну, то коли в неї такий звичай, то нехай пробачить, мені- таких не треба, котись ковбасою.

Перекладач. Ясно, старий репертуар, ще довоєнного часу.

Султан. Далі. (Плескає в долоні.)

Амалія (виходить і співає).

ІсЬ капп зсЬеиегп, Вгосіе заиегп,

ІсЬ капп пазіеп, Віїзіекз гбзіеп,

Назреіп, газреіп, ^Іаііеп, ріаііеп $іорї’ сііе Веіїегі, дѵеісЬ ипсі кгаиз!

Юрко. Здорово утнула, як горохом об стіну! А як її зовуть?

Перекладач. Амалія. (Простягає руку.) Жени монету — пізнаєш, як далі.

Юрко. Як? Знов платити? (Проте, дає.) Хоч би знижку яку для члена профспілки. Шкода мені з таким репертуаром. Ні слова не розумієш, а ще плати.

Перекл а д а ч. Вона, бач, каже:

Вмію страву готувати,

Хліб пекти і пиріжки;

Прясти, прати, прасувати І збивати подушки.

Юрко. Та що ти кажеш? А вареники варити вміє?

Перекладач. Про вареники не казала, мабуть, уміє.

Юрко. Ні, мені такої не треба. Що толку, як вона буде цілісінький день прати, прасувати, пекти та варити. Це вже не жінка, а куховарка, краще я піду в їдальню, а хліба куплю в ЦРК31, годі вже, щоб жінка і світу не бачила. Час би і її визволити.

Марко (з міста). Правда, Юрку, правда! Ось і Чумак цю правду зрозумів, тільки ми ніяк не додумались.

Юрко. Забирай свою міщанську ідеологію, далі. Спринцовка (з міста). Ось бачите, як перекладна міщанська ідеологія, то можна, а мені Наросвіта забороняє. Ех, і в пеклі правди немає.

Султан. Далі.

Плезант виходить.

Юрко. А це хто?

Перекладач. Це, бач, англійська дівчина Плезант. Остання новина. Найкращий репертуар, маса психології. Плезант (співає).

І Ѵ/ІІП геѵег СОП5ЄПІ... СОП5ЄПІ... СОП5ЄПІ... Тра-ля-ля-ля-ля-ля, пеѵег... пеѵег... пеѵег...

(Танцює, перебігаючи з одного боку кону на другий, а потім ставить навколішки Юрка й обіймає його.)

Юрко. Калавур! Що вона каже? Кажи скоріше, бо вона мене задавить! (Сам дає гроші перекладачеві.)

Перекладач. Вона каже, що ніколи не згодиться кого-небудь покохати, така вона, бач, соромлива.

Юрко. Еге.,. Добре соромлива. Ні, моя любо, котись голландським сиром, я для тебе дуже грішний.

Дівчина вибігає.

Добрі англійські звичаї, нічого казати!

Перекладач. Нічого не поробиш, англійський репертуар. У них, бач, завжди так — чотири акти дівчина не хоче, а потім сама на шию вішається — це ж психологія.

Султан. Далі. (Зловісно.) Щось ти, Юрку, дуже вередуєш...

Юрко. Коли ж все перекладна ідеологія... Мені б, знаєте, такої, щоб я й сам зрозумів. Нехай би хоч поганенька, та своя, рідна.

Фільм а увіходить і починає танцювати серпантин, граючи білим своїм убранням, на яке прожектор кидає різнокольорове проміння.

Юрко. Чудова дівчина, що й казати, та до того ж ще й мовчить. Як її звати?

Перекл а дач. Фільма, цариця екрану. (Простягає руку.) Ціп-ціп-ціп.

Юрко (обурений). Та за віщо! Вона ж нічого не каже. П е р е к л а д а ч. Еге, не каже, то я мушу за неї казати. Це вона, бачиш, закохалася. Але він кохає іншу. Вона хоче написати до нього листа і їде на автомобілі до своєї тьоті, яка...

Ю р ко. Е, ні, братику, як і тут без тебе не обійдешся, то я не хочу, нехай їде до своєї тьоті хоч і на трамваї.

Дівчина вибігає геть.

Султан (грізно). Гей! Покликати Юсуфа. (Плескає в долоні.)

Увіходить страшенний негр-кат з величезним мечем і стає ззаду Юрка.

Султан. Вибирай востаннє, Юрку, може, це прочистить тобі мозки.

Юрка (озирається на негра). Добра прочистка! Гм...

Вбігає Д у н я — великоруська дівчина.

Юрко (радий). О! Дивись! Це вже неначе щось рідніше. Як її звати?

Перекладач. Дуня — великоруська дівчина.

Юрко (в захопленні). А нум, Дуню, утни що-небудь рідне!

Дуня (співає).

Уж вы ночи, ночи темные,

Надоели, надокучили.

С милым другом поразлучили,

Всю-то ноченьку млада прождала,

Всю-то темную проплакала,

Все-то думушки продумала,

Мне одна дума с ума нейдет —

Будто милый далеко живет.

Далеко живет во чужой земле,

В остроге сидит, в окно глядит,

Он в окно глядит и меня зовет.

Отзовись, Москва, всколыхни весь мир, Упадут остроги по всей земле!

Юрко (зривається на ноги і хапає її за руки). От спасибі тобі, дівчино, розважила мою душу! Дай же я поцілую тебе за це.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Сенека. Собрание сочинений
Сенека. Собрание сочинений

Луций Анней Сенека – крупнейший римский философ, первый представитель стоицизма в Древнем мире. Особую роль в формировании взглядов философа сыграл древнегреческий мыслитель Посидоний. В свою очередь, нравственная позиция и система ценностей Сенеки оказали сильное влияние на его современников и последующие поколения.Произведения Сенеки – всегда откровенный и развернутый «кодекс чести». Любой труд знаменитого философа разворачивает перед нами подробную картину его философии. Сенека поясняет, аргументирует и приглашает к диалогу. В его произведениях поднимаются вопросы, которые затрагивают категории жизни и смерти, счастья и горя, философии и математики: каким должен быть лучший признак уравновешенного ума? Как следует жить, чтобы не падать духом? Для чего человеку нужна философия? В чем разница между философией и математикой? Что приносит нам величайшие беды? Как исправить свою жизнь?В сборник вошли избранные «Нравственные письма к Луцилию», трагедии «Медея», «Федра», «Эдип», «Фиэст», «Агамемнон» и «Октавия» и философский трактат «О счастливой жизни».

Луций Анней Сенека

Драматургия / Философия / Античная литература