Драматичні твори

Софія Петрівна. Сюди йдуть. Прощайте. Можете їхати. Можете тікати один або вдвох — мені однаково. Коли я побачила, як ви злякалися, мені стало гидко. А тим часом — дивіться, якби я застала вас удвох (виймає з торбини маленький револьвер), мені здається, що я... .

Юркевич злякано відступає.

Прощайте!

Швидко виходить, зіпхнувши з порога графа Лунди шева, що спішив

увійти.

Юркевич, очманілий, сидить на своєму чемодані.

IV

Ю р к е в и ч. Та після цього зубний біль... сама тобі насолода!

Л ундишев (жвавий дідусь у шикарному пальті і плескуватому кашкеті). Чорт візьми, трохи не збила з ніг — не жінка, а буря, ураган!

Юркевич (знесилений). Іменно ураган... Зубний біль!

Лундишев (помічає Юркевича). Слава богу, ще тут. Пардон, якщо не помиляюсь, мсьє Юркевич?

Юркевич (підводиться). Я — Юркевич, до ваших послуг!

Лундишев. Дуже, дуже радий! Граф Лундишев. Давно шукав нагоди — можна сказати, ваш поклонник. Чув вашу лекцію в нашому клубі взимку — про містичний анархізм або анархічний містицизм — точно не пам’ятаю. Дуже мило, дуже мило! Але справа не в тому. Страшенно поспішав. Слава богу, ви ще не поїхали, фу!

Юркевич. Ви... хотіли мене бачити?

Лундишев (сідає). Курите? Будь ласка. Ну, звичайно ж, мчав двадцять верст із села. Справа ось у чому. Вчора в мене обідав Андрій Іванович, ваш директор, і між іншим розповів, що один його вчитель — тобто, розумієте, ви, їде в Париж на виставку. Я так і підскочив. Коли? — питаю. Та, каже, завтра, якщо вже не поїхав. Сідаю в екіпаж і лечу на станцію...

Юркевич. Ви хотіли мені щось доручити?

Лундишев. От-от! Маленьке, але дуже цікаве доручення. Буду вам безмежно вдячний! пп

Юркевич. Будь ласка, дуже приємно...

Л ундишев. Любий мій, ви повинні привезти мені з Парижа принцесу Буль-Буль ель Газар...

Юркевич. При... принцесу Буль-Буль?

Лундишев (регоче). Ха-ха-ха! Заспокойтеся, це не так уже важко. Ця принцеса є не що інше, як чудова, є... принадна, е.. чарівна курочка. Курка, ви розумієте?

Юркевич» Ку... курочка?

Лундишев. Ну, так, курочка. Треба вам сказати, що я завзятий курівник. В моєму маєтку, в Лундишевці, ціле куряче містечко — щось невимовне. Такий, розумієте, парк, грати, будиночки, вода — всі існуючі породи курей — кури малайські, японські, брабантські, китайські, бентами, плімут-роки, лангшани, кури жовті, червоні, сині і білі, кури малесенькі і величезні — словом, ціле куряче царство. А які півні! О! Якби ви бачили мого герцога де Гіза! Весь, розумієте, чорний, неначе в оксамиті, а яка велична постава — куди тобі Шаляпін Ч Хоч зараз на сцену.

Юркеви ч. Скажіть, просто дивно!

Лундишев. Да, так ось про нашу принцесу. Ви, звичайно, розумієте, що я стежу за всіма виставками, журналами з курівництва і таке інше. Сам багато разів посилав курей на виставки, 'маю силу медалей, дипломів і т. д. І ось тиждень тому одержую останній журнал з Парижа — і що ж ви думаєте? Довідуюсь, що на виставці в числі інших чудес виставлено предивну, чудову, надзвичайно гарну, невимовної краси курочку. Індійська порода — принцеса Буль-Буль ель Газар. Ви розумієте? Небувала рідкість, єдиний в Європі екземпляр. Ні в Ротшільда ², ні в лорда Дурлея нічого подібного немає. Можете собі уявити, як я розхвилювався!

Юркевич. Чим же вона така надзвичайна? Пробачте, адже ж я в цій справі профан.

Лундишев. Як чим надзвичайна?! Це ж курка індійської породи з Індаура ³. Навіть в Індії вона майже невідома. А яка краса! Які груди, ноги, голова,— а пір’я! Зовсім золотого кольору, наче в казці. Це поема, а не курка.

Юркевич (сміючись). Ну, звісно, якщо поема...

Лундишев. А ім’я! Принцеса Буль-Буль ель Газар — знаєте — з арабських казок. Да, так ось, як тільки я прочитав про це диво,— зараз же телеграму, що її купую, а другу — моєму братові в Париж — графові Івану, щоб він сплатив гроші. Але уявіть собі мою досаду: граф Іван, мій брат, виїхав в Біарріц ⁴ — яв розпачі! Переказати гроші — ви розумієте? — невідомо кому. І раптом чую про вашу поїздку. Врятуйте, мій дорогий, одвезіть гроші, привезіть принцесу!

Юркевич (нерішуче). Звичайно... хоча, справді, не знаю...

Лундишев (виймає пакет). Мушу вам сказати, що сума досить солідна — п’ятдесят тисяч франків, а на наші гроші вісімнадцять тисяч п’ятсот карбованців. Ну, про всякий випадок і для рівного рахунку двадцять тисяч — може, мито, курс і таке інше. Двадцять тисяч карбованців.

Юркевич. Двадцять тисяч карбованців за курку! За курку!

Лундишев. Ну, звичайно, за курку, а не слона. Не розумію, чому тут дивуватися? Та ви знаєте, щоб впіймати і привезти в Європу принцесу Буль-Буль, треба було спорядити цілу експедицію. Треба було — розумієте? — виряджатися на південь Індаура, дряпатися по горах Сатпури ⁵, плавати по річці Чамбал , пробиратися в джунглях, тікати від тигрів і зазнати силу пригод. Я ж вам кажу — справжнісінька тисяча і одна ніч!