Драматичні твори

Ніж славная побіда на війні.

Сильвестр

Дозволь тобі цей твір подарувати,

Його сьогодні в грека я купив,

Лиш двадцять гривен хитрому сплатив.

Парфеній

(наближається)

Задурно зовсім! Чистая утрата!

Ярослав (цілує Сильвестра)

Спасибі, отче! Та не гоже нам Скарби словесні дешево цінити.

За книгу цю звели твоїм ченцям Ще вісімдесят гривен заплатити.

Парфеній (в захваті)

О мудрий князь! Великий государ! Великодушність є алмаз порфіри!

Ярослав

(продовжує)

Бо десять сіл не є достатня міра,

Щоб оцінить мистецтва дивний дар.

Ну, а тепер я всіх зову на пир.

Ми чаші там піднімем золотії За нашу Русь, за наш державний Київ, За витязів, що в битві за Софію Погибли з честю... Слава їм і мир...

А ми, кому судилося ще жити,

Життя трудом повинні заслужити

І сили всі вітчизні присвятить. Безсмертна Русь! Отам на полі бою Новий чудесний Київ я построю. Величний, пишний, як краса століть. Серед дерев златими куполами Постане він високо на горах,

А з мурів кріпких золотая брама В нові часи одкриє світлий шлях! ⁷¹

Музика. Вигуки.

Завіса.

КІНЕЦЬ.

ПРИМІТКИ

До даного тому ввійшли вибрані твори І. Кочерги: рання одноактівка «Изгнанник Вагнер», п’єси «Фея гіркого мигдалю», «Марко в пеклі», «Алмазне жорно», «Натура й культура», «Майстри часу», «Підеш — не вернешся»,' «Нічна тривога», драматичні поеми «Свіччине весілля» і «Ярослав Мудрий».

Твори розташовані у хронологічній послідовності.

За життя автора в різні роки, крім журнальних та книжкових публікацій окремих п’єс, вийшло кілька видань: «Драматичні твори» (двічі,

з деякими змінами: К-, Держлітвидав, 1938; Київ — Харків, Укрдержвидав, 1944), «Три комедії» (К., «Радянський письменник», 1946), «Історичні драми» (К., «Мистецтво», 1948), «П’єси» (К., Держлітвидав України, 1951). Найповніше спадщина драматурга представлена в посмертному виданні: Кочерга Іван. Твори. В 3-х т. К., Держлітвидав України, 1956. Тритомник став джерелом текстів для всіх пізніших публікацій п’єс І. Кочерги. Посмертно вийшли книжкою вперше зібрані М. А. Прилуцьким статті, промови, рецензії письменника, які істотно доповнюють і поглиблюють уявлення про його творчість: Кочерга Іван. Радість мистецтва (К., «Мистецтво», 1973).

У процесі підготовки даного видання тексти вивірялися за різними публікаціями і, при наявності відповідних матеріалів, за архівом І. Кочерги у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (далі — ІЛ).

Тексти подаються, як правило, за останніми прижиттєвими публікаціями, джерела і деякі текстуальні уточнення вказані в примітках.

Дати в кінці п’єс, що означають роки їх написання (завершення), взято в квадратні дужки, оскільки вони не належать авторові- (І.‘ Кочерга звичайно не датував своїх творів).

У примітках подаються історико-літературний і реальний коментар, сценічна історія п’єс. Історичні події, імена та назви, що коментуються, мають суцільну нумерацію в межах кожного твору.