Переклади іноземних слів і виразів (з ремаркою «Ред.») позначені зірочками* і подаються в просторінкових виносках. Застарілі, діалектні та інші малозрозумілі сучасному читачеві слова, поняття винесені в словничок наприкінці тому.
П’єси «Фея гіркого мигдалю», «Марко в пеклі» і коментар до них підготував В. С. Брюховецький, всі інші ■ нення слів) уклала Л. П. Чорна.
Словник (пояс-
М. М. Острик.
(АОАОЮ СОЫЗОЬАЫТЕ)
Друкується вперше.
Складаючи в період Великої Вітчизняної війни список власних драматичг них творів, написаних до 1943 р., І. Кочерга датував цю одноактну драму 1919 р.
Автограф невідомий. В архіві письменника зберігаються переписаний невідомою рукою текст одноактівки з датою наприкінці: «7/20 января 1921 г.» (ІЛ, ф. 103, № 20), а також машинописний примірник з авторськими правками та скороченнями (№ 21). На першій сторінці машинопису вгорі, перед назвою драми, напис рукою І. Кочерги, який потім закреслено: «К истекающему 13 февраля 1923 г. сорокалетию со дня смерти Вагнера (1883— 1923)».
Це перша з п’єс, написаних I. Кочергою в пожовтневий період.
Подається за архівним машинописним текстом з урахуванням всіх наявних у ньому поправок і скорочень (ЇЛ, ф. 103, № 21).
1
В а г н е р Вільгельм Ріхард (1813—1883) — німецький композитор, диригент, поет-драматург, теоретик мистецтва, реформатор опери, творець музичної драми. Прагнув досягти органічного синтезу музики, слова і сценічної дії. Лібретто, тексти своїх музичних драм створював сам. Драматургії Вагнера притаманні напружені ситуації й почуття, складна філософсько-поетична проблематика, його герої — персонажі з давніх легенд, німецької міфології (опери «Летючий голландець», 1841; «Тангейзер», 1845; тетралогія «Перстень нібелунгів», 1854—1874; «Нюрнберзькі мейстерзінгери», 1867, та ін.). Свої естетичні погляди Р. Вагнер узагальнив, Зокрема, в трактатах «Мистецтво і революція» (1849), «Художній твір майбутнього» (1850), «Опера і драма» (1851). В ранній період життя і творчості ним володіли бунтарські настрої, він брав ,участь у революції 1848—1849 рр. (повстання у Дрездені). Згодом збайдужів до революційних ідей, у його світогляді з’явились реакційні тенденції, що позначились і на пізніших працях. Помер у Венеції.2
І є н а — німецьке місто на півдні НДР, один з давніх культурно-освітніх центрів країни (університет з 1558 р.).3
Веймар — старовинне німецьке місто (НДР), згадується в документах з 975 р. Має багаті культурні традиції. Тут свого часу жили Гете, Шіллер, Ліст. Коли відбувається дія п’єси, Веймар — головне місто великого герцогства Саксен-Веймар-Ейзенах.4
Гагерн Генріх (1799—1880) —барол, німецький буржуазний політичний діяч, поміркований ліберал; депутат і голова франкфуртських Національних зборів, імперський міністр-президент (грудень 1848 — березень 1849 рр.). Франкфуртські Національні збори — загально-німецькі національні збори в період революції в 1848—1849 рр., яка зазнала поразки.Это все Австрия — я всегда говори л.—1
Разом з десятками інших феодальних німецьких держав Австрія входила в Німецький союз (існував з 1815 р. до 1866 р.), займаючи в ньому панівне становище. Серед держав союзу точилася боротьба за гегемонію, були досить поширені анти-австрійські настрої, про що свідчить у п’єсі, зокрема, й ця репліка Ейсле-бена.6
Лейпціг — окружне місто в НДР. Значний культурний центр. Місто здавна славилося своїми знаменитими ярмарками.7
«АѴ осНепЬІаіі» («Щотижневий листок») — щонедільна газета, виходила в Франкфурті-на-Майні.8
Франкфурт (Франкфурт-на-Майні) — місто у ФРН, земля Гессен. У період існування Німецького союзу мав статус вільного міста.9
Гребель — прусський чиновник, мировий суддя; в 1848 р. депу тат прусських Національних зборів (м. Берлін).10
...п ишут о новых беспорядках в Бадене, Саксонии, Пфальц е...— Тут названі місця, де відбулися значні революційні виступи: Баденсько-Пфальцське повстання в травні-червні 1849 р. (в ньому брав участь Ф. Енгельс), повстання в травні 1849 р. у Дрездені — столиці тодішнього королівства Саксонії. Саме в дрезденському повстанні брав участь Р. Вагнер (разом з відомим російським революціонером М. Бакуніним).11
Пруссія—під час дії п’єси королівство, столиця Берлін. Головний суперник Австрії у боротьбі за гегемонію в Німецькому союзі. Міцнішаі войовничіша за інші німецькі монархії, Пруссія з її імперськими амбіціями стала оплотом реакції.