Драматичні твори

¹⁰ Н К В Д — Народний комісаріат внутрішніх справ (рос.—«дел»). У 1946 р., як і всі народні комісаріати, перетворений на відповідне міністерство.

¹¹ ...чи не так, як Псіхея, бігла я зараз в н о ч і...—За міфологічним сюжетом, який не раз розроблявся в світовій літературі, красуню Псіхею покохав сам бог кохання Ерот (у римській міфології Амур, Купідон). Кожну ніч він проводив у неї, видаючи себе за визначеного їй богами чоловіка. Псіхея, однак, не могла в темноті бачити його, і ось, коли Ерот заснув, вона засвітила світильник, щоб глянути на обличчя таємничого коханого. Його незрівнянна врода дуже вразила Псіхею, затремтів світильник у руці, і масло з нього попало на тіло сплячого. Розгніваний Ерот запідозрив у жінки якийсь підступний намір і зник безслідно. В пошуках свого судженого Псіхея проходить безліч важких випробувань, та врешті удостоюється вічних уз із богом кохання.

¹² ...богиня, що клала в огонь дитя земної жінки...— Богиня родючості та землеробства Деметра, видаючи себе за просту смертну, доглядала маленького царевича Демофонта. Коли всі лягали спати, вона, загорнувши немовля в пелюшки, клала його в яскраво палаючу піч. До речі, так само вогнем гартувала богиня Фетіда сзого сина Ахілла, народженого від земного чоловіка — царя Пелея. Як відомо з давньогрецького епосу, Ахілл став одним з найхоробріших воїнів.

*³«Хейнкель-3» — німецький військовий літак-бомбардувальник часів другої світової війни, сконструйований німецьким авіаконструктором і промисловцем Е. Хейнкелем (1888— 1958).

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ Драматична поема

Вперше надруковано в журн. «Українська література», 1944, № 12. Окремим виданням драматична поема вийшла в новій редакції 1946 р. (Київ—Харків, Укрдержвидав).

У першодруці «Передмови» не було, вперше вона з’явилася у журн. «Україна», 1945, № 1, під іншою назвою: «Ярослав Мудрий» (Як я працював над поемою)» — і була включена автором в окреме видання драматичної поеми 1946 р.

Автограф невідомий. В архіві зберігаються деякі підготовчі матеріали до драми, вирізки друкованих виступів тощо (ІЛ, ф. 103, № 90; 91; 165; 177).

За постановку «Ярослава Мудрого» Харківському державному академічному українському драматичному театру ім. Т. Г. Шевченка з 1947 р. присуджено Державну премію СРСР (режисер М. Крушельницький, виконавець головної ролі—І. Мар’яненко). Вітаючи з цієї нагоди колектив театру, М. Т. Рильський зазначав: «Кожна нова п’єса Івана Кочерги відкриває нову сторінку мистецтва. Кочерга — драматург-мислитель, драма-тург-новатор. Він дивиться на життя своїми очима, а це означає — художник... Можливо, що історичний Ярослав був не таким, яким його малює тов. Кочерга. Навіть напевне. Але це — постать мудрого політика, проводиря для відображення якого дає всі підстави історія. П’єса Кочерги — проекція минулого в сучасне, а тільки такі твори на історичні теми живі і життєдайні.

Драматична поема Кочерги проблемна, як і всі твори цього талановитого драматурга. Втілення її в сценічних образах — велика заслуга театру імені Т. Шевченка» (Барабан Л. і. М. Т. Рильський та І. А. Кочерга.—«Радянське літературознавство», 1984, № 8, с. 62).

Подається за вид.: Кочерга Іван. П’єси. К-, Держлітвидав, 1951, с. 3-110.

¹ Ярослав Мудрий (бл. 978—1054) — державний діяч Київської Русі, великий князь київський з 1019 р. Після смерті батька Володимира Святославича у 1015 р. вів боротьбу за великокнязівську владу проти брата Святополка Окаянного. За період його князювання зміцнилися феодальні відносини, було складено збірник законів давньоруського права — «Правду Ярослава», остаточно утвердилося на Русі християнство, розвивалася культура. Зміцненню міжнародного становища Русі сприяли родинні зв’язки Ярослава Мудрого з правителями багатьох європейських країн.

² Святопол к Окаянний (бл. 980—1019) —князь туровський в 988—1015 рр., великий князь київський в 1015—1019 рр., син Володимира Святославича. В міжусобній боротьбі 1015 р. убив своїх братів Бориса і Гліба, можливих претендентів на київський престол, за що дістав своє прізвисько. Зазнавши поразки в Любецькій битві 1016 р. від війська Ярослава Мудрого, втік у Польщу, потім у Чехію.

³ Болеслав І Хоробрий (967—1025) — польський князь у 992 — 1025, король у 1025 р. з династії П’ястів. Відстояв незалежність Польщі у боротьбі проти «Священної Римської імперії», завершив об’єднання польських земель. У 1018 р. здійснив похід на Київ. Повертаючись до Польщі, загарбав червенські міста. Між давньоруською державою і феодальною Польщею за них точилася тривала боротьба.

⁴ Брячисл ав Ізяславович (988—1044) —князь полоцький, старший з двох синів Ізяслава Володимировича, родоначальника полоцьких князів, внук Володимира Святославовича. Після смерті батька в 1001 р. успадкував Полоцьке князівство. У 1020 р. напав на Новгород. Ярослав Мудрий розбив його військо біля р. Судома на Псковщині.

'Мстислав Володимирович Хоробрий (? —1036) —