Драматичні твори

давньоруський князь, син великого князя київського Володимира Святославича. В 988 р. отримав в уділ Тмутараканське князівство. В Листвен-ській битві 1024 р. розбив військо свого брата Ярослава Мудрого й став незалежним від Києва князем Чернігівського князівства.

⁶ ...завершився блискучою перемогою над печенізькими ордами і остаточним розгромом їх під К и є в о м.— Тюркські кочові племена печенігів, які знаходились у VIII—IX ст. у південно-руських степах, нападали на руські землі у 915, 920, 968, 972 рр. У 1036 р. військо Ярослава Мудрого остаточно розбило печенізькі орди.

⁷ ...похід Ярослава на Чюдь... — У 1030 р. Ярослав Мудрий поширив свою владу на західний берег Чудського озера, де було засновано м. Юр’єв.

⁸ ...в і д в о ю в а н н я червенських городів...— Червенські гради— група давньоруських міст і укріплених феодальних замків X—XII ст. у Волинській землі на західних окраїнах Русі. Згадка про них зустрічається в давньоруських літописах під 1018 і 1031 рр., а їхній центр — м. Червем, ще в 981 р. На початку X ст. посилилися політичні зв’язки червенських міст з Київською Руссю, але в другій половині X ст. місцева племінна верхівка потрапила в залежність від Чехії. У 988 р. київський князь Володимир Святославович приєднав ці міста до Русі. В І018 р. Болеслав І Хоробрий, повертаючись з походу на Київ, знову захопив їх, але 1031 р. Ярослав і Мстислав Володимировичі відвоювали їх. У XIV ст. територію червенських міст загарбали польські і литовські феодали.

⁹ ...невдалий похід Улеба (Ульф а) в Зирянську землю до «Залізних в о р іт »...—Йдеться про невдалий похід Ульфа 1032 р. у Зирянську землю. Зирянами називали народ комі, що живе на території нинішньої Комі АРСР (північний захід Російської Федерації). Територія ця сягає західних схилів Уралу, в центрі її — Тиманський кряж. Звідси й уявлення давніх новгородців про «край землі» та «Залізні ворота».

¹⁰ Єлизавета Ярославна (?—1076) —дочка Ярослава Мудрого. В 1044 р. її видали заміж за короля Норвегії Гаральда. Після загибелі Гаральда вийшла заміж за короля Данії Свєна Естрідсена.

¹¹ Гаральд Суворий (1015—1066) —король Норвегії в 1046— 1066 рр. До проголошення королем перебував на службі в Київській Русі, де очолював загін варягів. З 1044 р.— чоловік Єлизавети Ярославни, якій присвятив пісню; загинув під час походу на Англію.

^І2Інгігерда (Ірина; ?—1051) дочка шведського короля Олафа (їлоф Шеткоиунг). У 1019 р. одружилася з князем Ярославом Мудрим.

«Поромонь двір» — один із укріплених дворів замків-давньо-го Новгорода. За «Повістю временнйх літ», 1015 р. у ньому повсталі новгородці розгромили варягів, помстившися за утиски і насильства.

¹⁴ Коснятин — новгородський посадник Костянтин Добринич. У «Повісті временнйх літ» розповідається, як він у 1016 р. допоміг Ярославу Мудрому в боротьбі за великокнязівську владу із Святославом Окаянним і польським королем Болеславом.

¹⁵ Е й м у н д о в а сага.— Назва однієї з ісландських саг (прозових оповідей епічного складу) походить від імені героя Еймунда, який перебував на Русі в 1016—1022 рр. і брав участь в обороні Києва від печенігів у 1017 р. Сага намагається опоетизувати свого героя, відводячи йому головну роль у переможній битві з печенігами. Драматург вводить Еймунда у твір як дійову особу історії Русі часів Ярослава Мудрого.

...підсумки анатомічного і рентгенологічного вивчення кістяка Ярослава при відкритті знаменитого саркофага в Софійському собор і.— У 1936 — 1939 рр. проводилося дослідження саркофага Ярослава Мудрого. У ньому були виявлені чоловічий і жіночий скелети. Зіставлення анатомо-рентгено-логічного аналізу з літописними свідченнями довело, що чоловічий скелет — це скелет Ярослава Мудрого. За черепом відомий радянський скульптор-антрополог М. М. Герасимов відтворив скульптурний портрет князя, що нині експонується у Софійському соборі. .

¹⁷ Під Любечем, на Альти берегах, під Л и с т в е н о м ...— Називаються поля битв, у яких князь Ярослав вів бої за батьківський великокнязівський стіл, за об’єднання Русі. Під Любечем (Чернігівщина) навесні 1016 р. війська Ярослава завдали поразки Святополку, прозваному в історії Окаянним; на р. Альті поблизу Переяслава у 1019 р. Ярослав завдав нової, тепер уже остаточної поразки Святополку разом з його союзниками — печенігами; у битві під Лиственом (поблизу Чернігова) 1024 р. Ярослав сам зазнав поразки від свого брата Мстислава Тмутараканського; між братами був укладений мирний договір, за яким Ярослав залишався у Києві, а Мстислав — у Чернігові. Кордоном між їхніми володіннями був Дніпро. Однак такий поділ Русі не призвів до повного розколу — брати провадили погоджену політику. Після смерті Святополка 1036 р. Ярослав став єдиновладцем на Русі.