Драматичні твори

Володимир Святославич (? —1015) —великий князь київський з 980 р. Син Святослава Ігоровича. За часи його правління було завершено об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі, запроваджено як державну релігію християнство. Він розширив і зміцнив кордони держави, будував міста-фортеці, розвивав політичні, економічні і культурні відносини з Візантією, Польщею, західноєвропейськими країнами.

¹⁹ ...І жодної вівериц і...— тобто ні гроша, по-сучасному кажучи. Вівериця (вевериця, векша, білка) —найдрібніша металева платіжна одиниця в Стародавній Русі (монета або її фрагмент). Назва йде від давнини, коли товаро-грішми були шкурки білки. Еквівалент вівериці — близько 0,33 г срібла.

²⁰ Ви ш город — стародавнє поселення за 12 км від Києва вверх по Дніпру. Відомий з 946 р. як резиденція княгині Ольги (Ольжин град). Нині райцентр Київської обл.

²¹ Бальдер (Бальдур, Бальдр) —у скандінавській міфології бог добра і краси.

²² Конуиг (старосканд. ватажок) — у скандінавських народів спочатку вождь племені, з утворенням держав — король.

²³ Багато де я мандрував І бивс я...— У «Передмові» до драми І. Кочерга застерігає, що він свідомо порушив хронологію історичних подій, віднісши шлюб князівни Єлизавети з Гаральдом до 1032 р., тобто на

12 років раніше, ніж було насправді. Ця обставина позначилася і на біографії та образі Гаральда в поемі. Гаральд, звичайно, не міг ще до 1030 р. багато мандрувати і битися — йому в момент цієї розповіді було лише 15 років. В реальній біографії він мандрував і бився пізніше (йдеться передусім про його службу ватажка загону варягів у Візантії).

²⁴ Гардарик — давня скандінавська назва Русі.

²⁵ Анна Ярославна (нар. між 1024—1032 — пом., можливо, в 1075) —дочка Ярослава Мудрого. З 1049 р.— дружина французького короля Генріха І. З 1060 р.— регентша під час правління свого сина Філіп-па І.

²⁶ Верданді — одна з богинь долі в скандінавській міфології (буквально ім’я означає «становлення»).

²⁷ ...храм Богородиці десятинно ї...— перша кам’яна церква Київської Русі. Споруджена руськими і візантійськими майстрами в 988— 996 рр. за часів князювання Володимира Святославича, який на побудову й утримання її виділив десяту частину князівських доходів — десятину (звідси й назва). Давні джерела називають її церквою Богородиці.

Готово п’ять книжок, великий княже:

«Златая цепь», слова святих отців,

Козьми Індикоплова мандрування.

Ця книга дуже рідка й дорога,

Діянія Дігеніса Акріта І «Шестоднев» болгарського попа.—

Певних відомостей про те, що названі книги були переписані вже в цей час, немає. Драматург дає гіпотетичну версію, виходячи з популярності згаданих перекладних (з грецької та болгарської мов) творів у дещо пізніший період. «Златая цепь» — збірник повчань, проповідей, інших творів духовно-етичного змісту. Слова святих отців — очевидно, який-небудь із так званих «Ізборників», що містили афористичні вислови, уривки з писань авторитетних церковних діячів. Козьми Індикоплова мандрування — популярна на Русі книга цього автора «Християнська топографія», своєрідна географічна енциклопедія на рівні тодішніх знань та уявлень. Діянія Дігеніса Акріта -книга, відома в історії культури Київської Русі під назвою «Девгенієве діяння», присвячена героєві давньогрецьких народних пісень (на основі пісень десь у X ст. виник більший твір про Дігеніса Акріта і поширився в перекладах на інші мови, зокрема й слов’янські). «Ш е с т од не в» болгарського попа (Іоанна Екзарха, болгарського письменника X ст.) — свого роду трактат природознавчо-теологічного змісту, в якому тлумачилась та частина біблійної «Книги буття», де йдеться про творення богом світу протягом шести днів.

²⁹ І л а р і о н — церковний письменник часів Ярослава Мудрого, перший митрополит з руських (з 1051 р.). Автор церковно-богословського твору «Слово про закон і благодать», написаного між 1037 і 1050 рр. Іларіон з християнських позицій проповідував мир і згоду між народами, виступав поборником політичної і культурної самостійності Київської Русі.

³⁰ Поставити на Росі города...— В часи Ярослава Мудрого р. Рось (правобережна притока Дніпра, тече південною частиною нинішньої Київської та північною частиною Черкаської областей) відігравала важливу роль в обороні південних кордоніз Київської Русі від нападу кочовиків. У X—XI ст. там були збудовані міста-фортеці Василів {тепер Васильків)., Гюргів, або Юр’їв (тепер Біла Церква), Богуслав, Корсунь (тепер Корсунь-Шевченківський), Родень, Тереполь (тепер с. Трипілля на Київщині), Канів та ін.

³¹ Юр’єв— нині м. Тарту, районний центр Естонської РСР.

³² Угорська гора — нині входить до території природно-архітектурного парку з Аскольдовою могилою.

³³ Вино х і ось ке.— Назва походить від грецького острова Хіос в Егейському морі з однойменним містом на ньому. Місцеві жителі здавна займались виноградарством і виноробством.