Драматичні твори

Палажка. А коли війна?

Часник. Війна? Будемо битись, але з такою люттю, що світ не бачив, бо людина над усе лютує, коли їй дах заважають будувати.

Входять Галушка і Параска.

Параска (тихо). Часник і Палажка.

Г алушка. Ходім звідси.

Параска. І на нашому лузі, на кращому місці розсілись... Ходім...

Галушка. Параско!..

Параска (схопила його за руку). Ходім... (Веде Галушку, сіли коло Часника і Палажки ') Ох... ох...

Галушка. Ти чого стогнеш?

Параска. Ох... ох... Галушечко ти моя!.. (Обняла його,)

Галушка. Ото ще... не жартуй...

Параска. Ох, Кіндрате, подивись, як гарно на нашому лузі, як місяць світить...

Г алушка. Гарно. (Тихо.) Забери руку, а то Часник...

Параска. Що Часник! Я на своїй території нікого знати не хочу. н_У> чого ти мовчиш?.. Та говори, Галушко, вони тут для нас безбілетні...

Палажка. Ми безбілетні... Ану, Часник, скажи їм, хто ми єсть.

Параска. Ти чого ж мовчиш, Галушко, чув?..

Палажка. Та не мовчи, Часник!..

Часник. Ходім звідси...

Палажка. Ні, не піду, я їй покажу, хай тільки ще рота відкриє.

Параска. Галушко, Галушко,— на нашій території, і ти мовчиш!

Г алушка. Відстань...

Виходять двоє рибалок — дід Остап і дід Тарас.

Остап. Ой, та це ж мій голова Часник з жінкою сидять.

Тарас. О, і мій голова — Галушка з жінкою...

Остап. На найкращому місці сіли, а я там принаду кинув.

Тарас. Пропало діло,— ходім.

Параска. Та не мовчи, Галушко! (Кидає у воду грудки.)

Остап. Всю рибу розжене, чортова баба.

Тарас. Ходім на інше місце.

Остап. Ні, сідай, кидай вудки і стеж за мною.

Сіли, закинули вудки.

А мій голова Часник ого-го... голова... Та що твій Галушка,— він порчений, да, порчений...

Т а р а с. Що, порчений?.. Виходить, мій голова Галушка не ого-го?..

Остап. Ні... Часник — це голова ого-го-го, на весь район ого-го-го...

Тарас. Виходить, мій Галушка — останній чоловік у районі?

Остап. Раз ти, старий чорт, в латаних штанях завжди ходиш — виходить, твій голова Галушка — свиня, пойняв?.. Ой, клює... клює... раз! Зірвалась... От така... (Показує.)

Тарас. Ну, а як свиня мій голова — ого-го-го?

Остап. Як свиня Галушка на весь район ого-го-го...

Часник і Палажка встали і пішли.

Параска. Тьху, чорти б вас узяли. Це Часник їх агітує проти нас, це він, він. Та чого ти мовчиш, Галушко?

Г алушка. Мовчи ти, не розстроюй мене. Ну і вредний Часник, я ж тобі, почекай!

П а р а с к а.,Нагримай на дідів, ну, чого ти мовчиш...

Галушка. Не зачіпай їх, Парасю, бо потім не відчепишся.

Параска. І коли їх домовина візьме, щоб вам ні дна ні покришки!

Пішли.

Остап. Відступлєніє по всьому фронту. Ходім, я там принаду кинув... Риби там ого-го-го.

Тарас. Не ого-го-го, а ого-го-го-го...