Благонравов. Коли говорити правду, на нашому фронті її нема. Передові частини бачать, що діється у ворога, тільки до першого горба, а що за горбом — більше ворожать. Ми, коли б не авіація, зовсім нічого не знали б. Авіарозвідка не в силі все зробити, вже не кажучи про те, що дані авіарозвідки самі потребують перевірки.
Удівітельний. Я з вами не згоден. Навіть здивований. Зведення, які я щодня готую для вас, для...
Благонравов
Удівітельний. Дивно. Виходить, ми...
Благонравов. Так, так. Дурні. Я — тому, що з вами працюю, ви ж — від природи такий... удівітельний...
Удівітельний. Товаришу начальник штабу, командуючий іншої думки про мою роботу. Він мене знає багато років. Я протестую. Я, нарешті, орденоносець.
Благонравов. Я знаю, що думає про вас командуючий. А те, що ви орденоносець,— це просто непорозуміння.
Удівітельний. Ага, по-вашому виходить, що уряд, нагороджуючи мене, помилився.
Благонравов. Так. І двічі. Вперше — що вас нагородили. І вдруге — що за нашу роботу до цього часу ні у мене, ні у вас орденів не відібрали, з тріском, з оголошенням у пресі.
Удівітельний
Входить Горлов.
Доброго здоров’я, товаришу командуючий.
Горлов. Здоров. Ху, голова тріщить. Не спав усю ніч.
Удівітельний. Як можна, Іване Івановичу! Адже ваше здоров’я дороге всій країні.
Горлов. Нічого. Що у тебе?
Удівітельний. Ось. (
Горлов Добре. Потім почитаю.
Удівітельний. Іване Івановичу, нехороші настрої у Благонравова.
Горлов. А що?
Удівітельний. Всім і всіма незадоволений. Пахне поразництвом. Він каже...