Драматичні твори

Ярина. Жартую. Я така щаслива! Сьогодні розмальовувала тарілки і весь час співала. І стільки зробила, що майстер цеху аж ахнув. А ви щасливі, Ганно Миколаївно?

Ганна (кивнула головою.) Я піду, діти. (Вийшла.)

Ярина. Ти помітив?

Олексій. Так... Не можу зрозуміти, що з нею.

Ярина. Коли б я не знала, як твоя мати ставиться до мого батька й до мене, я б могла подумати...

Олексій. Що ти! Вона закохана і в тебе, і в батька твого. Скільки разів я чув від неї, що Касян Петрович — це наша гордість і слава.

Ярина. Те ж саме про неї мій батько говорить... Чому ж вони так дивно себе поводять?.. Це ж щастя не тільки наше, чорт забирай! А чи не здається тобі, що хтось не може пережити наше щастя? Завжди так було. Від пліток, від наговору немає зброї...

Олексій. Єсть. Не треба звертати уваги, і пліткарі замовкають.

Ярина. Сказати легко... А хто може це зробити?

Олексій. Той, хто вірить усім серцем, усією душею...

Входить Василина.

Василина. Що ж це ви, молодята, так стоїте?

Олексій. Як?

Василина. Сіли б, обнялися і заспівали. (Співає.) Ой очі, очі, очі дівочі,

Де ви навчились зводить людей? ⁴

Олексій. Було.

Ярина. Було. (І заспівала пісню про кохання.) І навіть цілувались. Хотіли ще, та ви прийшли.

Василина. Не вірю. От мій Іван, пером йому земля, коли сватався, півроку мене отак водив. (Міцно обняла за стан Ярину.) І хоч ребра пекло вогнем, але ходили ми так красиво (веде Ярину), що всі нам вклонялися, усі...

Ярина. Ой, пустіть!

Василина (засміялась). Я тебе давно жду. Присилала кравчиха хлопця. Моє плаття готове, а тебе просила прийти.

Ярина. Добре. Уявляю, яке у вас буде плаття!..

Василина. Умовила ти мене разом з крапчихою па такий фасон. Та ще ці молнії...

Я р и н а. Це ж дуже тепер модно!

Василина. В мої роки... (Махнула рукою.)

Ярина. Ну, ну! Як побачить вас у цьому платті to^j вариш Чорногуз... Візьме під руку і поведе по нашому сліду.

Василина. Дуже мені потрібен! Я не таких женихів мала.'Генералу з великою пенсією відмовила.

Олексій. Так генерал тільки й має, що пенсію, а дядько Чорногуз орел. Артист!

Ярина. А хто перший усі міжнародні новини приносить?

Василина. Оце правда. Як почне мій Терешко про міжнародне становище... Заслухаєшся.

Ярина. Ага, ваш, ваш. (Обняла тітку.)

Василина. Іди ти, задурили, заплутали бідну жінку!

Ярина. Не ми, а Чорногуз.

Василина. Мовчи. Краще послухай. Боюсь, що у вас неприємності будуть.

Олексій. Які?