Драматичні твори

Василина. Приходив Костя. Спочатку щось м’яв, м’яв, а потім почав розпитувати, коли весілля буде. І такий розстроєний... А коли прощався, сказав: «Ну що ж! Я жениху приготую добрий подарунок!..»

Ярина. Невже він...

Олексій. Чого це тебе так занепокоїло?

Ярина. Ти ж знаєш Костю.

Олексій. Не думаю, щоб він дозволив собі...

Василина. Візьми в дружки собі Дмитра. Він з Костею у бокса б’ється. Буде охорона, бо ти, вибач, розумний, хороший, але тендітний. Або краще запроси мого хрещеника Гаврила з бойні. Така справна дитина.

Ярина. Тоді краще, тьотю, давайте міліцію запросимо в дружки, га? (Засміялась.) Не хвилюйтесь, я з Костею поговорю.

Олексій. А я проти. Багато честі.

Василина. Вирішуйте самі, а я Гаврила все ж таки запрошу.

Ярина. Не робіть цього.

Василина. Поки що я тут старша! (Виходить.)

Олексій. Да... Почалося...

Ярина. Не звертай уваги.

Олексій (посміхнувся.) А що коли твої поклонники об’єднаються? А в тебе їх було...

Ярина. Було і буде.

Олексій. Ти жартуєш?

Ярина. А ти ревнивий.

Олексій. А ти як думала? Прощайся, Ярино, назавжди з своїми зальотами. Назавжди. Сім’я єсть сім’я! Ясно?

Ярина. Сім’я єсть сім’я — блискуче! А ще краще можна сказати: «Сім’я — неприступна фортеця!» Яке щастя жити в такій фортеці! Як весело буде! В наших душах спалахне полум’яна любов до рум’яних пирогів, вареників, білих грибків у маринаді, а холодець з хріном? А курчата табака? А карасі, а линки? І я буду отакою (показує), а ти от таким, і характер у мене буде лагідний, лагідний. Тільки як же ми будемо цілуватись?

Олексій. Кинь жарти. Невже ти не відчуваєш, не віриш, що найкраща сім’я у світі — це буде наша сім’я. Ясно?

Ярина. Тоді я пропала.

Олексій. Чому?

Ярина. Бути зразком для всіх — це ж нестерпна мука. Невже ти не розумієш, що краса людини — це вічна боротьба між бунтом почуттів і холодним розумом.

Олексій. І хто ж перемагає?

Ярина. Хто? Наші доблесні профспілки. Ясно? Чого замовкла моя дорога поштова скринька? (Сміється.) Вибач, але це так смішно звучить — «скринька».

Олексій. Чекай, чекай, приїдеш зі мною, влаштую тебе на наш завод, і тоді зрозумієш, що таке моя поштова скринька.

Чути, високо в небі гуркоче реактивний літак.

(Підвів голову, з'являється посмішка на його устах.)

Ярина теж дивиться вгору.