Драматичні твори

Микола. Цікаво, як буде Рая з Антоном прощатися?

Наталка. Доведеться щодня нареченій листи писати. Та чи допоможе?

Юрко. Наталко!

Наталка. Поживемо — побачимо...

Юрко. Невже він при нас їй скаже?

Микола. На людях легше. Нам треба допомогти Антону.

Наталка. Антон — орел, сам впорається.

Юрко. Любов не таким крила зв’язувала.

Наталка. Що?

Юрко. Факт. Хто мої крила підрізав?'

Наталка. Не перебільшуй, півничку ти мій, краще налий усім.

Юрко. Краще поклюй салатик, куріпочко моя золота. Наталка. Роби, що я сказала.

Юрій наливає всім. До столу підходить підпилий чоловік.

Чоловік. Вибачте, ви не делегація?

Микола. А що?

Чоловік. Зранку жду. Умовились, що тут зустріну їх... Микола. А ви хто будете?

Чоловік. Я з му... з му... з муністерства.

Юрко. З якого?

Чоловік. Це... Це неважно... Так ви не делегація? Микола. Ні.

Чоловік. Пардон. (Пішов за свій столик, наливає чарку, нюхає огірок.)

Микола. Добре взяв...

Орися. Ох!..

Іван. Ах!..

Наталка. Знову? Та краще цілуйтесь, а не стогніть. Микола почав пісню, всі його підтримують. Антон помахав ЇМ рукою, продовжує танцювати з Раєю.

Орися. На два роки, ох!..

Іван. На два роки, ах... (Обняв Орисю, поцілував у щоку.)

Наталка. Та поцілуй його, Орисю, от так! (Обняла Юрка, цілує в губи.)

Юрко. Ой, ой!..

Наталка довго цілує. 1-й шахіст дивиться на них, засвистав.

2-й шахіст. Шах.

1-й шахіст. Чекай.

2-й шахіст. Мат.

Музика стихла. Антон і Рая, веселі, швидко виходять.

Антон (ідучи). Не сумуйте, братці, ми зараз повернемось! (Побігли.)

Наталка. Куди це вони?

Микола. Думаю, зараз Антон скаже Раї все...

Юрко. Наталочко, Наталочко, невже ти так постаріла? Невже ти все забула?

Наталка (посміхається.) Ти хуліган!

Юрко (до Миколи). Бачив? Згадала, куріпочка, як була курчатком.

Наталка. Замовкни. Антон не такий, як ти, розбишака.

Юрко. Зате Рая не така, як ти... була...

Наталка. Я була?

Микола. Була, була, Наталочко...

Юрко. Чула? Микола об’єктивно говорить.

Наталка. Об’єктивно? Такий же розбійник, як і ти.

Юрко. Ось воно що? Утаїла від мене...

Микола. Я її колись раз поцілував, а вона мене два рази ніжно по щоках своєю ручкою так...

Юрко. Руку, друже, те ж саме було і зі мною, коли я вперше її поцілував... Будь здорова, Наталочко, королево ти моя!

Микола. Будь здорова, наша королево!

Юрій, Микола чокаються з Наталкою.

Орися. Ох!

Іван. Ах!..

Наталка заспівує веселу жартівливу пісню. Хлопці підтримують її.

Другий куплет затягнув 2-й шахіст басом.

Наталка. Оце підтримав!..

Співають усі. Підходить чоловік напідпитку.

Чоловік (затягнув пісню так, що всі замовкли). Люблю цю пісню. Ой, як люблю... Вибачте, ви не делегація?

Микола. А ви хто будете?