Драматичні твори

Кирило. Угорський вермут. Спочатку буде аперитив. Кожному наллємо вермуту, хвилин тридцять буде йти розмова, потім — за стіл... Так положено...

Г алина. Без закуски?

Кирило. Не положено.

Галина. У нас краще. Прийшли гості, одразу за стіл. А цей кооператив мені не подобається.

Кирило* Вибачте, не кооператив, а аперитив.

Г алина. Оператив...

.Кирило. Можна й так,.. Здається, все... Я піду переодягнуся.

Г алина. Дякую вам від усього серця.

Кирило. Що ви, Галино Романівно, я щасливий, що можу вам допомогти. Вуаля!

Схвильований входить Антон.

Кирило. Синьйор Антоніо, салюто!

Антон. Граціа, граціа!

Кирило виходить.

(Підняв трубку телефону, набирає номер, ніхто не відповідає, кинув трубку.) Чорт! (Побачив столик з бокалами.) Що це?.

Г а л и н а. Як добре, що ти прийшов...

Антон (перебиває). Де мама?

Гали н а. Поїхала на аеродром зустрічати друга.

Антон знову взяв трубку телефону, набирає номер.

А чому ти не питаєш; кого мати зустрічає?

Антон (поклав трубку). Мені ніхто не дзвонив?

Г а л и н а. Ні.

Антон Сів у крісло, закурив.

Антошо... Катя поїхала зустрічати свого друга.

Антон. Я чув, чув...

Г алина. Що з тобою?

Антон. Я прошу тебе, бабуню, ні про що не питай мене сьогодні.

Галина. А я можу говорити?

Антон. Бабуню...

Галина. Все, з Італії приїздить друг Каті, з яким вона була в підпільній організації на німецькому заводі... Вони скоро будуть. Все. Пробач. (Іде на кухню.)

Антон. Бабуню, чекай... У мене... Такого ще не було... Уперше я не знаю, що робити.

Галина. А запитати можна?

Антон. Сам скажу, сам...

Г алина. Рая.

Антон. Звідки ти знаєш?

Галина. У твої роки тільки любов може так схвилювати. Уперше я бачу тебе таким.

Антон. Завтра я з хлопцями виїжджаю... Сказав про це Раї, а вона...

Г алина. Розумію. У Раї характер крутий. Горда дівчина. За це я її люблю.

Антон. Горда? Яка ж це гордість? Вона знає, як я її люблю, знає, що для мене вона... але я не можу зрозуміти, невже тільки колись кохана могла чекати любов свою І навіть іти на смерть, невже ми стали такими дрібними, глухими, холодними? Для чого тоді жити? Для чого? Скажи, у тебе було велике життя, може людина жити без любові? Через самолюбство, боягузтво, що хтось скаже підле слово, не так подивиться, знищити в собі найкращі, найсвятіші почуття, убити мрії і жити, як папуга!..

Галина. Рая не така.

Антон. Так чому ж вона в одну/мить обірвала все, що було між нами?

Галина. їй дуже важко... Я.не хотіла тобі говорити, але помітила — Рая вагітна.

Антон. Вона сьогодні¹²сказала мені. Я так зрадів, просив її переїхати до нас, чекати мене тут, у нас.