Аркадій. Я йому відповів: вона дуже і дуже... негарна.
Входить Кречет. Він у білому халаті, підходить до скляної шафи, перебирає хірургічні інструменти.
Платоне!
Плато н. Слухаю.
Аркадій. Що будеш робити Бересту?
Платон. Звільню його від болю.
Ліда. Операція?
Платон. Невелика.
Аркадій
Платон. Учора привезли хворого... Інженер, здоровий зовні дідуган...
Аркадій
Платон. Так. А що?
Аркадій. Лідо, пробач, у мене на одну хвилину ділова розмова.
Ліда. Прошу.
Аркадій
Платон. Припадок почався в сім годин, мене викликали о восьмій. Я залишив гостей, провозився з ним чотири години і в дванадцять поклав на операційний стіл.
Аркадій. І... і... благополучно?
Платон. Ти хвилюєшся?
Аркадій. Це батько Ліди.
Платон. Вона його любить?
Аркадій. Фанатично!
Платон. Жаль...
Аркадій. Що?.. Смерть?...
Платон. Ще ні, але вона швидко прийде.
Аркадій. Прийде... Хто ж дав дозвіл на операцію? Сам хворий?
Платон. Хворий був непритомний. Тебе не було; дзвонив дочці — її теж не було вдома Я був змушений...
Аркадій. Без дозволу Ліди? Платоне! Ти розумієш, що це значить, коли...
Платон іде до кабінету.
Платоне!..
Платон. Я мушу йти.
Аркадій. Ти врятуєш його, ти мусиш врятувати!
Платон. Це неможливо.
Аркадій. Ліда моя наречена, ти розумієш? Роби що хочеш, але врятуй. Він мусить жити.
Платон. Добре, вранці спробую останній засіб, але чи витримає серце — не знаю.
Ліда
Аркадій. Ні, тобі здалось... Я просто втомився. Адже твій проект, Лідо, тепер і мій.
Ліда. Дякую, Аркадію.
Аркадій. Я одержав відповідь, восени ми переїдемо до столиці, буду працювати в Наркомздоров’ї. До дідька оцю провінцію! Так обридли ці дрібні люди і дрібні справи. Та й твоєму талантові потрібні інші масштаби.
Ліда. У тебе такі плани... А я боюсь, дуже боюсь... Любий мій, краще бути першим на селі, ніж...
Аркадій. Згоден, але ж ти бачиш, яке у нас життя.