Драматичні твори

Марія Тарасівна. Одягайся, Платоне, швидше, там людина вмирає.

Гудок автомобіля.

Зараз, товаришу, Платоша уже йде. Я піду з тобою...

Знову гудок.

Ми зараз ідемо... (Поклала руку синові на плече.)

Платон схопив її руку, поцілував, швидко виходить, плащ упав на підлогу.

(Підіймає плащ.) Ми йдемо...

Завіса.

ДІЯ III

КАРТИНА ПЕРША

Вестибюль лікарні. Білі сходи йдуть угору до зачинених дверей. За столиком коло телефону сидить санітарка Христина Архипівна. Коло неї кілька чоловік: лікарі, асистенти.

Всі в білих халатах, чекають Кречета.

Сходами швидко йде Бублик, за ним Валя і Стьопа.

Терентій Йосипович (до Христини). Дзвонили? Христина Архипівна. Дзвонила... Виїхав. Терентій Йосипович (дивиться на годинник). Швидше б... (Іде вниз, його оточують.)

За перегородкою встав секретар обкому, дослухається.

1-й лікар. Опритомнів?

Терентій Йосипович. Ні...

Секретар обкому. Товаришу Бублик...

Терентій Йосипович. Зараз.

Секретар обкому сідає. Його майже не видно.

(Підходить до Олі, тихо їй каже.) Вам бути біля кисневого апарата...

О ля. Іду. (Швидко пішла вгору.)

Дзвонить телефон.

Христина Архипівна. Перша лікарня слухає... Коло телефону старша санітарка Христина Архипівна... Що? А хто говорить? А... Здрастуйте, професоре. Вірно. Платон Іванович робитиме. Стан важкйй... Так... Так... Будь ласка. (Поклала трубку.) Професор Голубович... Розхвилювався старий, зараз приїде. ^і: ' ‘ •'

Терентій Йосипович. Що ви, йому ж не МОЖІШ вставати з ліжка, у нього такий був приступ... (Бере трубку, набирає номер.) Борисе Аркадійовичу? Бублик говорить. Вам не можна вставати. Категорично забороняю! Що?.. Дозвольте... Дозвольте... Я ж вас -лікую. Ради бога, заспокойтесь і, ради бога, приїжджайте. (Поклав трубку.)

Христина Архипівна. Що, професор висловились?

Терентій Йосипович. Та ще й як.

Валя. Що з ним?

Терентій Йосипович. Вісімдесят два роки, а лається, наче йому якихось шістдесят два...

Христина Архипівна. А який був орел... Ох і боялись же ми його...

Терентій Йосипович. Еге ж... учитель Платона... (Дивиться на годинник.)

Валя (взяла його під руку, одводить вбік.) Скажіть, Терентію Йосиповичу... (Дивиться на нього.)

Терентій Йосипович. Швидше б Платон приїхав.

Валя. Ви думаєте...

Терентій Йосипович. Та зрозумій ти, ніхто зараз нічого сказати не може.

1-й лікар. Може, викликати допомогу з столиці, літаком?

Ж і н к а - л і к а р. Що ви, летіти три години, та до аеродрому у нас і в столиці стільки ж...

Терентій Йосипович. При таких травмах це неможливо. (Іде за перегородку.)

Входять А р к а д і й і Ліда.

Аркадій. Христино Архипівно, у вестибюль нікого не пускати.

Христина Архипівна. Голубович дзвонив, що приїде...

Аркадій. Який Голубович?

Христина Архипівна. Що до вас був завідуючим, професор...

Аркадій. А хіба він ще живий?

Христина Архипівна. Живий. Дорога людина...

Аркадій. Його пропустіть, а більш нікого.