Джонатан Стрейндж і м-р Норрелл

Скупа, яка же скупа для цієї відповіді наша мова, адже її милість почувалася не просто добре. Поряд із її милістю будь-яка інша персона в цілому світі мала вигляд блідий, утомлений, напівживий. Неймовірна бадьорість, з якою вона зустріла перший ранок після воскресіння, її ніколи не покидала; тепер вона прогулювалася з такою швидкістю, від якої округлялися очі спостерігачів. А лакей, що мав її супроводжувати на вулиці, зазвичай плентався десь позаду, розпашілий та захеканий. Якось одного ранку воєнний міністр виходив із банку Драммондів на Черінґ-Кросс і несподівано втрапив під ноги її милості, зазнавши при цьому щонеприємнішого падіння. Вона допомогла йому підвестися, перепитала, чи було не поранила його і зникла з виду, перш ніж він придумав, що відповісти.

Як і всяка дев’ятнадцятирічна панночка леді Поул без тями любила танцювати. На балу вона не пропускала жодного танцю і наприкінці, навіть не переводячи подиху, у відчаї жалілася, мовляв, як можна розходитися по домах так рано.

— Навіть смішно такі напівсонні заходи звати балами! — нарікала вона серу Волтеру. — Танцювали всього три години! — Не забувала при цьому й висловитися щодо немічності інших танцівників: — Сердешні! Мені їх так шкода.

За її здоров’я пили Армія, Флот і Церква. Сера Волтера Поула повсякчас визнавали найщасливішим чоловіком у королівстві, та й сам сер Волтер був тієї самої думки. Міс Вінтертаун — сердешна, бліда й хвороблива міс Вінтертаун — викликала в нього співчуття; зате леді Поул, яка безупинно пашіла здоров’ям та чудовим настроєм, стала об’єктом його захоплення. Йому здалося надзвичайно смішним, коли вона випадково збила на вулиці воєнного міністра, і він переповідав цю пригоду як найкращий в світі жарт усім своїм знайомим. Своїй близькій подрузі, леді Вінселл, він заявив віч-на-віч, що вважає її милість найвдалішою партією, на яку він заслуговував: такою розумною, такою бадьорою, всією такою найкращою, якої він тільки міг бажати. Особливо його вражала її незалежна думка.

— На минулому тижні вона порадила мені заперечити проти військової та грошової допомоги шведській короні (це ми зрештою і зробили), а натомість виявити таку ласку урядам Португалії та Іспанії, перетворивши ці країни на плацдарм для воєнних операцій проти Буонапарте. Яка глибина думки та висновків для дев’ятнадцятирічної, що мусила для цього зважити всі обставини! Яка сміливість для дев’ятнадцятирічної — піти проти цілого уряду! Звичайно ж, я сказав їй, що її місце у Парламенті!

В одній особі леді Поул поєднувала всі принади Краси, Політики, Багатства і Магії. Модний світ не мав сумнівів, що їй судилося стати однією з його найяскравіших провідниць. З часу її одруження вже збігло три місяці; настав час вирушати у путь, яку їй провістили й проклали Доля і той-таки модний світ. І от на другий тиждень січня, сповіщали розіслані вітальні картки, було призначено грандіозний бал.

Перший бал у кар’єрі молодої дружини — це хвилева оказія, що тягне за собою низку дрібних прикрощів і турбот. Здобутків останніх трьох років по випуску зі школи уже не достатньо. Не достатньо вже носити вишукане вбрання, вміти добирати доречні прикраси, бігло говорити французькою, грати на фортеп’яно і співати. Настає час звернути увагу на французьку кухню і французькі вина. І незважаючи на поради інших у таких важливих справах, господиня має керуватися власним смаком та схильностями. Неодмінно при цьому годиться нехтувати материними вподобаннями розваг і робити все навпаки. У Лондоні поміж модних людей існує заведенція ходити на звані вечері чотири-п’ять разів на тиждень. І ось вам питання: чи ладна новоспечена дружина — дев’ятнадцяти літ від народження та заледве обізнана в кухонних справах — вигадати яке-небудь частування, що приголомшить і причарує розбещені смаки гостей?