Камінний хрест

Вечірня година. Як згадувалося, новелу вперше надруковано разом із «Засіданням» та «З міста йдучи» у «Літературно-науковому віснику». Вона має кілька редакцій, і всі вони надзвичайно цікаві для розуміння фактів внутрішньої біографії письменника. Перший начерк цього автобіографічного твору див. у листі до В. Морачевського за січень 1898 року (ііі, 133— 135), автограф же другої, чистової редакції зберігається в іЛШ. Він датований 30 січня 1898 року і має назву «Мужицька дитина» (опубліковано: і, 292—295).

Роман Піхманець

ГЛОСАРІЙ

В покутській говірці, якою розмовляють персонажі стефа-никових новел, збереглось багато архаїчних рис української мови. Це стосується синтаксису, морфології, лексики, фонетики... Ось лише деякі приклади таких особливостей: утворення вищого ступеня прикметників і прислівників за допомогою частки май (май безпешніше, май боязливі); префікс ві- (віходжу, вінесла, вірідю); складні форми минулого часу (-єс, -єм); енклітичні форми особових займенників (ми, ти, си, му — в давальному відмінку, мі, ті, го, ї — в знахідному); рухома зворотна частка -ся як в пре-, так і в постпозиції в різних фонетичних варіантах (ся, са, си); підсилювальна частка ади; залишки форми двоїни (дві галузці); закінчення -ов в орудному відмінку (з Миколов, за мнов) тощо. Але найбільше це стосується лексики. Навіть приблизні підрахунки показують: в мові діалогів нараховується багато сотень місцевих, маловідомих за межами регіону слів. Додаткові труднощі полягають у тому, що деякі слова вживаються не в одному, а в кількох різних значеннях. Або ж трапляються слова начебто звичайні, але вживані у відмінному від очікуваного значенні (наприклад, «дідівський» в значенні «жебраківський» або «слушний» в значенні «слухняний, порядний, добрий»). Треба пам’ятати також про те, що діалектам притаманна специфічна властивість сильного впливу контексту на семантику слова. Мається на увазі, що слово, так би мовити, «набуває» конкретного значення лише в реченні, у фразі, і в залежності від зміста висловлювання може змінювати це значення в досить широкому діапазоні (див., наприклад, попри, годити).

Наголошуємо, що глосарій укладався з суто практичною метою: полегшити сприймання і розуміння текстів пересічним читачем, — через це він не є ані нормативним, ані вичерпно всеохоплюючим. Треба також пам’ятати, що це пояснювальний словник не до покутської говірки, а до текстів Стефаника. Ми мусили враховувати, приміром, несталість слововживання і орфографії автора (одне й те саме слово Стефаник часто й пише не однаково, і вживає в трохи відмінних значеннях). Крім того, «перекладались» на сучасну українську мову не лише діалектизми (та ідіолектизми), але й архаїзми тощо. Отже приймати рішення щодо відбору слова, його тлумачення, цитат-прикладів, а інколи навіть розміщення доводилось індивідуально в кожному окремому випадку. Сподіваємось, наша праця не була марною, і словник допоможе вам глибше і точніше зрозуміти зміст і сенс окремих слів та словосполучень, взагалі чудесної стефаникової мови, а через це наблизить до усвідомлення краси і величі творів геніального українського класика ХХ століття.

Головні використані джерела:

Грінченко Б. Словарь української мови: В 4 т. — К., 1958.

Удовиченко Г. М. Словник українських ідіом. — К., 1968.

Словник української мови. В 11 т. — К., 1970—1980.

Гуцульські говірки. Короткий словник. — Львів, 1997.

Матеріали до словника буковинських говірок. Вип. 1—4. — Чернівці, 1971—1976.

Етимологічний словник української мови. Т. 1—4 (вид. не закінчене). — К., 1982, 1985, 1989, 2004.

Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Т. 1—2. — К., 1984.

Українська діалектна лексика: Зб. наук. праць. — К., 1987.

Словник труднощів української мови / За ред. С. Я. Єрмолен-ко. — К., 1989.

Українсько-російський словник. — 7-ме вид. — К., 1990.

Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. — К., 1995.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2001.

А — і («пив, а пив, а пив»).

А би - м — щоб я.

А б и - с — щоб ти.

А би сте — щоб ви.

А в у с, а в с — усе, кінець.

Агій на тебе! — осудливий вигук.

Аді — поглянь-но, дивись.

Аже — але ж.

Акзамент — іспит, екзамен («не зіціруй хлопця та не бери на акзамент, бо ще всне без вечері»).

Амінь зробити — вбити.

Англьос — піджак.

Аністрат — судовий документ на право власності на землю та витяг із ґрунтовних книг, що на землю не записано ніякого боргу (див. «табула»).

Антрамент — чорнило («убравси, розілляв по собі антра-мент і пішов, байстрило, до школи»).

Аранжер — розпорядник, організатор.

Аркушок — судовий документ, що стверджує власність на ґрунт («принеси аркушок і аністрат та й підеш на посідзенє»).

Архиримський — архієрейський («мой, та ти написала-си в якесь архиримське браство та гадаєш, що-с вже свєта?»).

Аспірації — прагнення, устремління.

Аушь, айш — геть! (до курей).

А я — авжеж, атож, аякже.

Б - м — бо я («перевертайтеси в гробі, небожєта, б-м лайдак»).

Бабрати — порпатись, перекидати (речі); робити щось недбало, неохайно; бруднити.