Камінний хрест

М о ш о н к а — гаманець («то мені в мошонці все гроші хибують» — тут: то-то я в гаманці весь час грошей недораховуюсь).

М у — йому.

М у т ь — будуть, з відтінком «мають, мусять» («всі будуть дивитиси та й муть казати: аді, який Андрійко красний!»; «муть вас люди нагадувати та й хреста вашого на світу неділю не минуть»).

Набезпешно — напевне («набезпешно вже ї не застану»).

Набриніти — набрякнути, опухнути.

н а в е р т а т и — підносити, підсовувати («води дрогобицкої до писка не можу навернути — і смердить, і солена»).

Навидіти — любити, шанувати («маю гості за своїм столом, то буду з ними пити, а хто ні навидить, той буде також»).

Н а в с е — також: назавжди («раз на все викинути»).

Н а г а н я т и — 1) приносити («сон нагонив ті привиди»); 2) виганяти («нагнали нас з нашої землі»); 3) підганяти («нагнав коні та й прімкнув»).

Нагаруватись — тяжко напрацюватись («нагаруйси цілий тиждень, та ще у церкові гаптах стій!»).

На-голову — скоро.

На зломану голову — геть, світ за очі.

Най — хай.

Найборше — якнайшвидше.

Накладець — видавець (тобто той, що друкує наклад).

Н а м е н о — ім’я.

Н а м є т н і с т ь, н а м ’ є т н і с т ь — пристрасть, жадання.

Намнєцкати — нам’яти боки («хлопці, ану богача трохи намнєцкаймо!»).

Н а п а — географічна мапа.

Н а п а с т у в а т и — присікатися, прискіпуватись, чіплятись до когось, сварити («напастував вашого царя, що дуже мучить наш нарід»).

Н а п и с а т и с ь — записатись, вступити до лав («написаласи в якесь архиримське браство»).

Напіяти — наспівати («він мені таке напіяв, що де»).

Н а п р а в ц і — навпростець, наопрошки («буду полем бічи направці тай тебе здогоню»).

Напудити(сь) — налякати, налякатись («напудився так, що аж його піт обсипав»).

Нараїти — порадити, напоумити («та хто вас на таке на-раїв?»).

Н а с т а р ч и т и — настачити, забезпечити («ви гадаєте, що віта не найдємо, ми би з села на цілу околицю вітів настарчили»).

Н а с т а т и — також: 1) зробитись («тепер молоді ґазди мудрі настали»; «худоба інакша настала»); 2) з’явитись («як настав мадзур, та й найшов кожушину»).

Натарапом — поспіхом, нахрапом, по-хамському, нахабно («були-сте порєдний чоловік, не лізли-сте натарапом на нікого»).

Нахвалити — тут: підбурити, намовити («та тут і нахвалили, аби спалити двір»).

Начиняти — також: народжувати («начинила вас та й лишила на мою голову»).

Н а ч і н к а — святочна страва з кукурудзяної муки; приправа, гарнір до страви.

На який ґатунок — у який спосіб, через що.

Н е б і с и — не бійся.

Неборенько — звертання: те саме, що «небораче».

Н е д о г і д н о — незручно; невигідно.

Незабавки — незабаром.

Незадовжений — не обтяжений боргами.

Н е з д а л и — нездатний.

Ненастанний — безперервний, безупинний («як не буде прикований до ненастанної праці»).

Нендза — 1) нужа («своїм нендзі рада, що-м заплодила, бо все вкусить, то от як тепліше в шкіру»); 2) злидні, бруд, біда («не мете на Різдво у такі нендзі сидіти»).

Н е п р а н к а — дуже брудний одяг, який давно не знав прання («скиньте непранку та най на вас сорочку натягну»).

Н е х а р а п у т н и й — брудний, неохайний; бридкий («таку маєш гямбу нехарапутну, як у старої конини»).

Нехтолиця — тут: сивуха; взагалі — недбайлива, ледача жінка (лайл.)

Нешті румунешті — буквально: не знаю румунської (пи §1іи штапе§1е); тут як жартівливе: нема румунки (румунської горілки).

Нипати — нишпорити, вишукувати («нипає над метриками»); порпатись, копирсатись («кожний коло чогось нипав»).

Ні — також: мене («сказав панам, що ні жінка била»; «мусиш на ні дивитися»).

Нім — також: перш ніж, поки не («мені кров йшла з очей,

з вух, з горла, нім я навчивси розуму, та нім ноги дужі стали»).

Н і с т р о — Дністер.

Н і ц — ніщо, нічого.

Нора — 1) джерело («сльози плили, як вода з нори»); 2) фістула, свищ, нориця («невістці нори по плечах просікають»).

Нотаблі — тут (іронічно-зневажл.): поважні шановані виборні представники.

Нотар, нотаруш — нотаріус.

н у д к о — нудно, тоскно.

Нютувати — міркувати, роздумувати.

Ня — гей («Доцю, ня, а подивиси, як воно виглєдає»).

Обава — побоювання, острах.

Обарінок — бублик.

О б а ч і н є — милосердя; обачінє мати — пожаліти, зглянутись («обачінє май над нами»).

Обгонитись — боронитись, захищатись, відганяючи від себе («мусю дєдеву палицу брати, аби від псів обгонитиси»).

Обернутися — також: початись знову («ми балакаємо та балакаємо, а ви, віте, не кажете, чого ви нас поскликали? — питався іван, аби сварка не обернулася»).

Обідець зробити — справити панахиду за померлим і запросити гостей на обід («службу наймили та й обідець зробили»).

Обіскати — бити воші («є такі, що на соломі сплють, а зубами обіскаютьси»).

Обітнути — врубати («руки обітну, єк вербу підчім-хаю»).

О б к и д о к — витрати на найнеобхідніше (одежу, реманент

і т. ін.).

Облатувати кого — латати комусь всю його одежу.

Обмаєний — прикрашений зеленню («люди йдуть до церкви, село обмаєне»).

Обмара, обмарити — привид, привидітись («щось ні обмарило» — якась мара на мене найшла).

Обмертвлювати — лишати свідомості, присипляти (на час операції), давати наркоз.