Камінний хрест

Обмикати коси — поскубти, вискубати («мовчи, не хлипай, бо ти сиві кіски зараз обмичу, та й підеш у ту Гамерику, як жидівка»).

О б м і н е н и й — змарнілий; приголомшений, сам не по собі («сів він на лаві та й такий обмінений сидить, що аж»).

Обміркуватись — передумати, роздумати, змінити намір («хотів сварити, але обміркувався»).

Обначовувати — давати притулок на ніч («ніхто <сироту> не обначовує»).

Оборіг — повітка на 4 стовпах для зберігання сіна, збіжжя та ін.

о б р а б у в а т и — пограбувати.

Образок — 1) малюнок, ілюстрація («мав-єм книжку з образками»); 2) прозова мініатюра («написав лиш образок та й Вам дав»).

Обріхтувати — тут: побити («Касіянко боїтси, а єго найліпше траба обріхтувати!»).

О б с е р б у в а ти — доглядати, піклуватись («аби-сте знали, як мене мій син на старість обсербує!»).

О б с е р в а ц і я — спостереження, спостережливість.

Обсотувати — обплутувати, обсновувати, затягувати.

Обталапатись — заляпатись.

О б т є т и — відрубати («ні жінка била, а я руки обтєв» — тобто: мене жінка била, а я <за це їй> руки відрубав).

Обхарити — обчистити.

Обцаси — підбори, закаблуки.

О б ш а р и (двірські) — панське майно.

О г р о з а — настрашка, острашка, пристрашка (давати острашку — погрожувати).

Оденок — копиця, стіжок немолоченого збіжжя, сіна, соломи на дерев’яній підстильці; сама така підстилка («ані хліба в оденках, ані худоби, все Тимофій поспродував»).

О д е р з н у т и — піднести настрій, підбадьорити («горівка тебе трохи одерзне, бо-с геть уплошів»).

Одідичити — успадкувати.

О д о в а — вдова.

Озди — осьде, осьо, тут.

Озми — візьми («Синку, озми мене з собов»).

О к і п — рів («перевернеси десь у окіп та й пси розтєгнуть»); за окопом — за ровом («вони були ховані за окопом, не на самім цвинтарі»).

О к о — також: міра об’єму хмільних напоів близько одного-півтора літра; чотиригранна пляшка такої місткості з короткою шийкою («складаємося на око горілки»).

Окрайка — тканий вишиваний (жіночий), також в’язаний поясок.

Окрушки — об’їдок хліба, шматочок.

Опал — паливо; опалення.

О п е ц ь о к — тут: піч («на опецьку горить каганець такий, як зеренце пшениці»).

О пінія — думка, переконання.

Оплатки — податки.

О п р о ч е — (все) інше («Опроче добре»); крім того («Опро-че образованих людий і межи мужчинами так мало»).

Ордунок — порядок («коні були в мене в ордунку, цісар міг сідати»).

О р н а р і я — плата батракам за роботу натурою, переважно збіжжям («та аби пан дали мені корець орнарії таки зараз»).

О р н а т, о р н а т и — ризи католицького священика; урочистий царський одяг головного персонажа релігійної сцени в середньовічному східно-християнському мистецтві.

Орудка — справа (залагодити орудку; йти за орудками — йти у справах).

О р ч и к — дерев’яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок («лиш раз свиснув по голові орчиком — та й череп хрус на місці»).

Оскарженє — звинувачення.

Остікатися — лютувати, скаженіти.

Отемніти — засліпнути.

О ф і ц и н и — флігель.

О х і т н и к — доброволець.

Ошуканство — обман, обдурювання.

П а в а — пір’їна павича як оздоба («в капелюх із павами його убрав»).

П а в з а — перерва.

Павун — павич.

Падолист — листопад.

Падькатися — бідкатися.

Пажерливий — ненаситний.

П а з и т и — пильнувати, стерегти; доглядати («та як воно тебе по ночах пазить, де воно тебе ловить?»).

П а й к а — частка будь-чого: відсоток людей («то як лиш дваціта пайка дасть по левові за казету, та й си зробля тисічі тисіченні гроший»); частка землі, наділ («Іван узявся свою пайку копати і сіяти»).

П а й т а ш — патлач; дідуган.

Паламариха — жінка паламаря (дячка, псаломщика, причетника).

Пантрувати — пильнувати, стежити; доглядати («Пантрую, аби мужицка правда стала на верхи).

Панчина — панщина.

Парити — тут: бити («але би-с парив, але би-с бив!»).

Пар ох — піп.

Паруграф — закон («ци є такий паруграф, аби жінка чоловіка била?»).

Паршєк — буквально — хворий на пархи, вкритий парха-ми; в мові персонажів зустрічається лише для означення єврея-корчмаря, а також лихваря («мой, ти, паршєку <...> давай, бре, горівки»; «тенди паршєк лиш звис на нашу працу, але він ліпший від гуцула»; «паршєку, а ти ж, мой, що корову із колешні віводиш?»).

Па синочок — бічний пагін рослини («десь гарбузик урвала, десь пасиночок уломила»).

Пасія — лють, шал, несамовитість.

Патороч — клопіт, морока; біда.

П а т р и т и с ь — належати.

П а ц и т и — терпіти, потерпати, нести відповідальність, покарання («мені однако пацити <відповідати за вбивство>, ци за одну, ци за дві»; «може би-м, яку днину посидів, а може бих,

і годину не пацив»).

Пацюк — також: кабан («мадьяри зарабували два пацюки, що варті триста корон»).

Пенсія — також: жалування, щомісячна тверда платня, оклад («учителі з високими пенсіями»).

П е р е б а н у в а т и — перетерпіти жаль, тугу; перестати жаліти.

Перебиратись — також: перевдягатись («дівки переби-раютьси на парубків, парубки на дівок»).

Перебігати — також: обганяти («хлопці будуть, як ло-шачки, то перебігати діда, то лишатися далеко позаду»).