Обмикати коси — поскубти, вискубати («мовчи, не хлипай, бо ти сиві кіски зараз обмичу, та й підеш у ту Гамерику, як жидівка»).
О б м і н е н и й — змарнілий; приголомшений, сам не по собі («сів він на лаві та й такий обмінений сидить, що аж»).
Обміркуватись — передумати, роздумати, змінити намір («хотів сварити, але обміркувався»).
Обначовувати — давати притулок на ніч («ніхто <сироту> не обначовує»).
Оборіг — повітка на 4 стовпах для зберігання сіна, збіжжя та ін.
о б р а б у в а т и — пограбувати.
Образок — 1) малюнок, ілюстрація («мав-єм книжку з образками»); 2) прозова мініатюра («написав лиш образок та й Вам дав»).
Обріхтувати — тут: побити («Касіянко боїтси, а єго найліпше траба обріхтувати!»).
О б с е р б у в а ти — доглядати, піклуватись («аби-сте знали, як мене мій син на старість обсербує!»).
О б с е р в а ц і я — спостереження, спостережливість.
Обсотувати — обплутувати, обсновувати, затягувати.
Обталапатись — заляпатись.
О б т є т и — відрубати («ні жінка била, а я руки обтєв» — тобто: мене жінка била, а я <за це їй> руки відрубав).
Обхарити — обчистити.
Обцаси — підбори, закаблуки.
О б ш а р и (двірські) — панське майно.
О г р о з а — настрашка, острашка, пристрашка (давати острашку — погрожувати).
Оденок — копиця, стіжок немолоченого збіжжя, сіна, соломи на дерев’яній підстильці; сама така підстилка («ані хліба в оденках, ані худоби, все Тимофій поспродував»).
О д е р з н у т и — піднести настрій, підбадьорити («горівка тебе трохи одерзне, бо-с геть уплошів»).
Одідичити — успадкувати.
О д о в а — вдова.
Озди — осьде, осьо, тут.
Озми — візьми («Синку, озми мене з собов»).
О к і п — рів («перевернеси десь у окіп та й пси розтєгнуть»); за окопом — за ровом («вони були ховані за окопом, не на самім цвинтарі»).
О к о — також: міра об’єму хмільних напоів близько одного-півтора літра; чотиригранна пляшка такої місткості з короткою шийкою («складаємося на око горілки»).
Окрайка — тканий вишиваний (жіночий), також в’язаний поясок.
Окрушки — об’їдок хліба, шматочок.
Опал — паливо; опалення.
О п е ц ь о к — тут: піч («на опецьку горить каганець такий, як зеренце пшениці»).
О пінія — думка, переконання.
Оплатки — податки.
О п р о ч е — (все) інше («Опроче добре»); крім того («Опро-че образованих людий і межи мужчинами так мало»).
Ордунок — порядок («коні були в мене в ордунку, цісар міг сідати»).
О р н а р і я — плата батракам за роботу натурою, переважно збіжжям («та аби пан дали мені корець орнарії таки зараз»).
О р н а т, о р н а т и — ризи католицького священика; урочистий царський одяг головного персонажа релігійної сцени в середньовічному східно-християнському мистецтві.
Орудка — справа (залагодити орудку; йти за орудками — йти у справах).
О р ч и к — дерев’яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок («лиш раз свиснув по голові орчиком — та й череп хрус на місці»).
Оскарженє — звинувачення.
Остікатися — лютувати, скаженіти.
Отемніти — засліпнути.
О ф і ц и н и — флігель.
О х і т н и к — доброволець.
Ошуканство — обман, обдурювання.
П а в а — пір’їна павича як оздоба («в капелюх із павами його убрав»).
П а в з а — перерва.
Павун — павич.
Падолист — листопад.
Падькатися — бідкатися.
Пажерливий — ненаситний.
П а з и т и — пильнувати, стерегти; доглядати («та як воно тебе по ночах пазить, де воно тебе ловить?»).
П а й к а — частка будь-чого: відсоток людей («то як лиш дваціта пайка дасть по левові за казету, та й си зробля тисічі тисіченні гроший»); частка землі, наділ («Іван узявся свою пайку копати і сіяти»).
П а й т а ш — патлач; дідуган.
Паламариха — жінка паламаря (дячка, псаломщика, причетника).
Пантрувати — пильнувати, стежити; доглядати («Пантрую, аби мужицка правда стала на верхи).
Панчина — панщина.
Парити — тут: бити («але би-с парив, але би-с бив!»).
Пар ох — піп.
Паруграф — закон («ци є такий паруграф, аби жінка чоловіка била?»).
Паршєк — буквально — хворий на пархи, вкритий парха-ми; в мові персонажів зустрічається лише для означення єврея-корчмаря, а також лихваря («мой, ти, паршєку <...> давай, бре, горівки»; «тенди паршєк лиш звис на нашу працу, але він ліпший від гуцула»; «паршєку, а ти ж, мой, що корову із колешні віводиш?»).
Па синочок — бічний пагін рослини («десь гарбузик урвала, десь пасиночок уломила»).
Пасія — лють, шал, несамовитість.
Патороч — клопіт, морока; біда.
П а т р и т и с ь — належати.
П а ц и т и — терпіти, потерпати, нести відповідальність, покарання («мені однако пацити <відповідати за вбивство>, ци за одну, ци за дві»; «може би-м, яку днину посидів, а може бих,
і годину не пацив»).
Пацюк — також: кабан («мадьяри зарабували два пацюки, що варті триста корон»).
Пенсія — також: жалування, щомісячна тверда платня, оклад («учителі з високими пенсіями»).
П е р е б а н у в а т и — перетерпіти жаль, тугу; перестати жаліти.
Перебиратись — також: перевдягатись («дівки переби-раютьси на парубків, парубки на дівок»).
Перебігати — також: обганяти («хлопці будуть, як ло-шачки, то перебігати діда, то лишатися далеко позаду»).