Киев 1917—1920. Том 1. Прощание с империей

Ой що в Софійському заграли дзвони, затремтіли.
Не білі голуби – янголи у небі полетіли.
Ой там збіралися під прапорі, під соняшні, ще й сині:
Від нині —
 Не буде більше пана у вільній Україні!

Ідуть, ідуть з музикою

Під тінню прапорів
Прекрасною, великою
Рікою стиглих нив.

Ідуть, ідуть – вітаються

І славлять щасні дні.
Жахтять – переливаються
Іх душі вогняні.

Ой та виходили попи з Софійської, з-за брами, —

З хрестами, з корогвами.
У шатах золотих коло Богдана правлять службу Божу.
Як рожу —
Вітай свою, Вкраїно, долю, – вітай дівчину гожу!

Горять, горять свободою

Вчорашнії раби,
Бо вчули: «Встань з природою!» —
Згук янгола труби.

І встали всі, співаючи

З природою весни.
З природою вітаючи
Чудові дійсні сни.

Як засміялося ж до них та праведнеє сонце:

«Не дурно гріло я, світило у кожнеє віконце!»
Як заходилися хмарини ткати скатертини, —
Хвилини! —
Цвітуть та розцвітають небесні бархатини.

Цвітуть в піснях вкраїночки,

Дзвіночки срібляні.
Душею чорнобривочки
Струнчасто-осяйні!

То ж матері майбутнії

Стрічають дні ясні.
О хвилі незабутнії!
О сонце і пісні!

Ой що в Софійському та грали дзвони, замовкали.

Там прапорі приймали, до народа промовляли:
«Гей, разом, разом станемо на ворога ми, браття, —
Завзяття!
Хто зрадить неньку Україну – прокляття тим, прокляття!»

І суне військо лавою

Від білих тихих брам.
І з «Заповітом», «Славою» —
Ввесь Київ наче храм.

В нім скапала кров часові,

Кров мучнів без вінця…
І в нім горять Тарасові
Вкраїнськії серця!{727}

После Третьего Универсала

Как несколькими месяцами ранее телеграмма Бубликова, III Универсал был передан по железнодорожному телеграфу – всем комиссарам, учреждениям Украины и России. Был он также передан по радиотелеграфу{728}. Хотя тогдашние средства связи не шли ни в какое сравнение с сегодняшними, информация распространилась быстро.

Воспринят Универсал был, как уже говорилось, неоднозначно – в особенности представителями неукраинских партий.

«Нова Рада» в передовой статье от 9 (22) ноября дала вполне ожидаемую оценку (хотя и для сомнений оставила место):