І ця ейфорія всенародна - на тлі
«Прокинься, Троє, смерть іде на тебе!…»
А Троя святкує…
Боже, зроби так, щоб моя тривога не справдилася - бо тільки на Твоє чудо надія!…
…«А де ви ще будете виступати, щоб можна було вас послухати?» - спитав хлопчик, який чемно чекав із книжкою на підпис, доки я «відбивалася» від решток укр. журналістики.
Голод на живе слово. Лютий.
Психологічно це тяжко, ці дні - як coitus interruptus масовий (в суботу народ був готовий «іти на Кончу-Заспу» - коли ми сиділи в «Кофіумі» з німецькою журналісткою, і О.І. - як і всі, хто забігав-вибігав погрітися, в помаранчевому, - підсівши до столика, діловито оповідав про свою розмову з дядьками з Запоріжжя, а знизу доносилася трансляція, і Р. бігав туди слухати, а потім ми вивалилися надвір уже по 7-ій, і всі чекали Ющенка - і, о Боже, цей одностайний рух-перетягування гігантського людського тіла по периметру Майдан-Хрещатик-Липки, запах диму від багать і польових кухонь, свічки в пластикових стаканчиках у руках перехожих і на схилах на Інститутській, коли спускалися вниз одним потоком, а назустріч плив інший, - таке було кілька день перед тим на Хрещатику, коли сталася хвилинна заминка, і мені перехопило подих від зустрічного напливу облич - прекрасних! - «це мій народ!») - як, як можна розглядати все це не більше, як «масовку»?
Жінка по ТВ, що працює доброволкою на кухні, - відповідає кореспондентові і плаче (тихо втирає сльози). «Чого ви плачете?» - «Чого я плачу? Від радості».
Хлоп у чорній шапочці, що, віддавши товаришу куртку, поліз на дерево з камерою (в суботній - більше ніж мільйонній - юрбі). - «Дайте йому куртку, він же там змерзне!» - «Нічьо… єво любов к родінє грєєт…» Енергетика однозарядженої (позитивно) маси - вона не «грєєт», звичайно, але
Паморозь упала (ранок на «Новому каналі»).
А настрій у центрі все ще - просвітлений, і перехожі бредуть з усмішками на лицях, і забалакують між собою - щиро, «по-сільському» якось… Аж я, по якімсь часі, наспівувати собі під носа почала…
Провітрилось місто - ох, провітрилось!…
І, що цікаво, - як на цьому тлі відбувається в душі «знезараження» ефекту Тьми - якими смішними й маленькими (аж жалко їх!) зсовуються кудись у даленіючу перспективу всі ті Анни-Герман-і-Лари-Скорик, і іже… «…» Плющ мені слушно написав про еротичний аспект зради [
«Сладострастие», угу. Ох як він це знав - ізсередини… «Сладострастие».
[«Еротичний момент зради»: насправді все дуже просто, і кожна жінка це знає (тому на жінках і помітніше, more spectacular [