Мій бос — ідіот

Я скористаюся одним із моїх найулюбленіших прикладів, що його взяв у свого хорошого друга.

Джордж — червоний бізнесмен, любить розповідати таку історію: він двадцять років тому отримав водійські права й уважав себе дуже хорошим водієм. (Оскільки в мене була можливість поїхати з ним, можу додати, що він надзвичайно швидкий водій). Він багато років їздив асфальтованими дорогами на своєму легковому автомобілі й, здавалося, знає, як це робити.

Згодом родина придбала ще один автомобіль — великий позашляховик. А що робити з великими позашляховиками? Приміром, можна поїхати в ліс. Саме для цього й створюють такі махіни. Сказано — зроблено. Джордж завжди був людиною дії, тому стрибнув у машину і поїхав прямісінько крізь величезну поляну — у напрямку лісу.

Проблема з’явилася вже на першій канаві. Оскільки Джордж сидів за кермом великого позашляховика, що був створений для подолання таких перешкод, то скерував своє авто прямо на канаву і… зачепився шасі й застряг.

Завіса.

Мене там не було, тому я можу тільки уявити, що там лунало від людини за кермом. Джордж думав, що він перебував на четвертій фазі розвитку — також що стосується їзди на позашляховику. Як він сам каже, тоді, коли він застряг у канаві, до нього прийшло розуміння: він не думав, що є різниця між керуванням позашляховиком у польових умовах і керуванням легковим авто на асфальті. Це щось зовсім інше. В обох випадках ми маємо справу з керуванням автомобілем, однак виклики для цих процесів відрізняються.

Добре, що ці знання скерували його не лише в канаву, а й на іншу фазу розвитку. Він матюкався і кричав, називав свою машину всілякими нехорошими словами. Як можна було виробити такого величезного позашляховика, який не може переїхати звичайнісіньку канаву? Скільки б він не смикав коробку передач, самотужки виїхати він не зміг.

Через деякий час місцевий фермер приїхав туди на своїй старій, повнопривідній машині сімдесятих років і витяг його. Крім того, Джорджу розповіли про привід центрального моста та про те, що канави й траншеї слід перетинати під кутом, а не їхати прямо в багнюку. Це була третя фаза розвитку. Він навчився це робити, але невдалий досвід перетинання канави вдарив по його самовпевненості, тож Джордж поїхав додому.

Пізніше він кілька разів проїжджав тією самою стежкою до лісу, але набагато спокійніше. Він робив усе, щоб уникати найгірших загроз на бездоріжжі. Тепер можна сміливо сказати, що він перебуває на четвертій фазі розвитку, коли йдеться про їзду по бездоріжжю за кермом великого позашляховика. Він відновив свою мотивацію та впевненість у собі, і можна стверджувати, що має досить високу компетентність у цій царині. У будь-якому разі, якщо ми говоримо про розумні виклики, що чекають на нього з його позашляховиком десь там, у лісі.

То яка на вигляд ваша карта?

Як вам дізнатися, на якій стадії розвитку ви перебуваєте? Це не так складно зробити, як здається. Наприклад, ви можете переглянути картинку з чотирма рівнями, що подана в цьому розділі раніше. А потім відповісти на такі запитання:

• яким є завдання?

• якими є мої компетенції для виконання саме цього завдання? (Відповідайте чесно. Похвалити себе означає себе обдурити.)

• чи відчуваю я себе вмотивованим на виконання цього завдання? Це буде класно? Чи думка про це дає мені енергії чи просто мене втомлює?

• чи впевнений я в собі? Чи я справді вірю, що впораюся із цим завданням без особливих проблем? Чи тільки від думки про це завдання в мене починають трястися коліна?

Почніть із такого короткого аналізу. Вся «сіль» у відповідях на ці короткі запитання полягає в тому, що вони допоможуть вам зрозуміти, якої підтримки ви потребуватимете для успішного виконання конкретного завдання.

Приміром, якщо ви перебуваєте в першій фазі, вам потрібна не так мотиваційна промова, як чіткі вказівки про те, як слід виконувати подібні завдання.

Якщо ви перейшли в другу фазу, нарікання та крики не допоможуть. Вам потрібен хтось, хто опікуватиметься вашою ситуацією і зможе спокійно і методично допомагати рухатися далі.

У третій фазі, коли ви справді знаєте, як підійти до виконання поставленого завдання, але з різних причин все одно не робите цього, хтось повинен вам сказати, що ваших компетенцій — достатньо і що ви обов’язково впораєтеся. Вам просто потрібно посилити впевненість у собі.

Якщо ви вийшли на четверту фазу, то вас трохи дратують коментарі про вашу вмілість і спроможність. Тепер вам хочеться чути про те, яких хороших результатів ви досягаєте і який значний внесок робите у розвиток компанії.

Розділ 17. В оточенні непотрібних начальників

Що з начальством? Хіба воно ні за що не відповідає?