Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат

Невдовзі загони Довбуша почали бити і грабувати панів і віддавати бідним награбоване майно. Звісно, жодному панові це не подобалося, і кожен із них мріяв про смерть нахаби. Назрів у них план: схопити Марічку, аби на допомогу приїхав Олекса і потрапив у пастку. Так і схопили вони Марічку та повезли в Коломию. Дізнавшись про це, Олекса сів на коня та таємно від хлопців поїхав визволяти кохану. На щастя, хлопці із загону дізналися про наміри Довбуша, поїхали за ним і встигли визволити Марічку й урятувати парубка, якого пани вже вели на шибеницю.

Після цих подій батьки Марічки віддали її заміж за заможного гуцула Двінчука, якого дівчина зовсім не кохала. А після весілля закохані так само зустрічалися і не цуралися своїх щирих відкритих почуттів.

Окрім панів, Довбуш мав немало ворогів, які несамовито бажали йому смерті. Був серед них такий Дідушко, який оголосив чималу винагороду за Довбушеву голову. Одного дня Олекса відправив до Дідушка свого опришка, аби той поговорив із ним, але здоровий міцний Дідушко навіть не схотів слухати опришка і побив його. Розлютився на це Олекса, прийшов до хати Дідушкової, зв'язав його сина й почав танцювати аркан, тримаючи хлопця однією рукою. А після танку порубав повстанець і сина, і Дідушка, а молоко коров'яче вилив у річку, назва якої відтепер — Білий Черемош.

Пани втратили будь-яку надію на знищення Довбуша і його загону. Аж тут спала їм на думку ідея: підкупити Дзвінчука, чоловіка Марічки. Дзвінчук працював у лісі і ходив на працю на тиждень чи два. За цей час він зробив смертельну кулю із ярої пшениці і поклав туди волос майбутньої жертви. Перед убивством над тією кулею було проведено 12 богослужінь.

І ось настав момент розправи. Двінчук повернувся додому раніше і вичікував Довбуша на горищі. Тут прийшов бравий Довбуш і почав стукати. Але Марічка розуміла, що на нього чекає смерть, і не пускала в дім. Та дужого Олексу не спинити, і він вибив двері. Ось тут і зустрів його Дзвінчук і вистрілив у праве плече, та так, що кров витікала із лівого.

Щодо подальшої долі Олекси існує багато версій. Подейкують, що вони з Марічкою втекли в ліс. Вона його вилікувала, і жили закохані довго, щасливо і мали багато золота.

Розказують також, що Олекса відразу помер від фатальної кулі, і пророкування янгола здійснилося. Три дні лежав хлопець мертвий, аж поки на третій день пани не заплатили чоловікові для того, щоб той пішов глянув, чи мертвий славнозвісний Довбуш. Після того як той повернувся з очікуваною звісткою про смерть Олекси, його тіло було порубано на двадцять частин і відправлено по місцях, де жили опришки, аби налякати їх та показати, що їхній захисник загинув.

Тривалий час постать Олекси Довбуша заведено було вважати міфічною. Однак завдяки старанням дослідників герой народних легенд поступово перестав бути лише витвором уяви і літературним героєм. Були вивчені «чорні книги», де записувалися свідчення побратимів знаменитого опришка, і складена хронологія та географія походів Довбуша в 1738–1745 роках. Таким чином, доведено — Олекса Довбуш насправді був. Це зумовило посилення інтересу до «золота Довбуша». Річ у тім, що, згідно з легендами, частину скарбів, Награбованих у багатіїв, Довбуш тривалий час ховав у Карпатських горах та лісах. За однією версією, всі багатства заховані в одному місці, за іншою — в різних місцях.

Для початку охочим до скарбу знадобилися докази, що скарб справді був і є. Тобто розбійник зі своїми товаришами не роздавав відібране в багатих біднякам і не прогулював в корчмах, а насправді мав щось на кшталт розбійницької «чорної каси». Одним словом, потрібні докази того, що Олекса Довбуш був багатою людиною. У зв'язку з цим є необхідність простежити його біографію від народження до того дня, коли, згідно з народною легендою, Довбуш був застрелений.

Що ж відомо про Олексу Довбуша? За деякими відомостями, Василь Довбуш, батько Олекси, теж був опришком і загинув за нез'ясованих обставин. Олексу ж виховав вітчим. Коли хлопчик виріс, то вирішив помститися за батька. Є й інші дані: батько Довбуша служив в армії барабанщиком, і саме з цим пов'язано походження його прізвища. «Добош» або «довбуш» — так тоді називали барабанщиків у військах. За цією версією, відставний барабанщик Василь Довбуш не загинув, а зі своєю молодою дружиною оселився в Печеніжині. До речі, точного імені матері Олекси, на відміну від імені батька, досі точно ніхто не знає.

З місцем народження теж не все зрозуміло. За одними відомостями, народився майбутній народний герой у вже згаданому Печеніжині. За іншими — на Гуцульщині, в Микуличині (нині — Надвірнянський район Івано-Франківської області). Є також джерела, які стверджують, що Довбуш народився в Шешорах на Закарпатті. Такі розбіжності у визначенні місця народження Олекси зумовлені тим, що кожен хоче вважати знаменитого опришка своїм земляком.