Читаем На другому березі (збірник) полностью

На другому березі (збірник)

Не думай! Спи! Думки — отрута щастю.Цвітуть дві тіні — дві лілеї чорні.Не думай! Спи! До всіх скорбот причасний,і так усього в думці не обгорнеш.Прощаючись із спомином останнім,що тінню вихиливсь з-за яви краю,в солодкім марнотратстві почуваннівкохання вицвіле знов прикликаєш.Це справді зле, що покохав занадто,заміцно, зарозтратно. Захват яснийв екстазу чорну ночі не міняти!Засни! Чи це життя, чи лампа гасне?

ТРИ СТРОФИ З ЗАПИСНИКА

Мов птах, співає телефонна трубка,мов чорний птах в ліщині срібній дроту.Коли покине друг і зрадить любка,що вибереш: зненависть чи скорботу?О квітко звуків в чорнім шовку сяєв!Музика б'є в обличчя, мов зле птаство.Життя нам юний захват відбирає,мов скнара, заздрий на своє багатство.Вже вмієш зорі на слова міняти,вже висловиш вогонь душі страдальний —наприкінці на досвід став багатий:життя трудне мистецтво ненавчальне.

ЛІТНІЙ ВЕЧІР

Від спеки місто важко дише,й чоло його шорстке й червонепід віялом нічної тишіповолі стигне і холоне.Тремке натхнення віддзвеніло,застигло в мудрій вірша брилі.Твоє чи не твоє це діло,ти сам збагнути вже не в силі.Крізь гамір дня незмінне «завжди».Заснеш, заснеш без зір, поете,життя на звуки розмінявши,мов золото в дрібні монети.

ARS POETICA[66]

Мініатюри сонця — яблуко натхненняна дереві життя — на дереві мистецтва,і творчість, наче присуд, творчість невмоленна,і з світом торг красою — муз скупих купецтво.За кожен кусень щастя кара. Тільки обрійузором кола вчить про досконалість міри.Прилюдно сповідаюсь urbi et orbi[67]із захвату, із горя, з гордощів, з зневіри.І прийдуть із єлеєм, прийдуть з терезамикраси помильні судді і відважать смуток,діапазон п’яніння, думку, слова гаму,а ти, як завжди, будеш сам, щоб все забути.

ARS CRITICA[68]

Мистецтво — що ж?Це надаремнев дно дня, дно дна сягати словом,в ядро ціляти світла темне.Ні, не чорнила — треба крові!Хай ваші терези розумнівідважать форму, зміст, прикраси,достоту зміряють безумнеі скажуть: небагато важить.Хай!Але в те сутнє, в дно дна срібнене сягнуть мірою ні разуі сятимуть, мов царство мідне,ці строфи щільні і доцільні,ці строфи — формули екстази.