Песни для души

Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, как день!
Ой, очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?[81]

Вас і немає, а ви мов тута,

Світите в душу, як дві зорі.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?

Чорнії брови — стрічки шовкові,

Все б тільки вами я любувавсь.
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас.

Чорнії брови, карії очі!

Страшно дивиться під час на вас:
Не будеш спати ні вдень, ні вночи,
Все будеш думать, очі, про вас.

ОЙ ТИ, ГАЛЮ

Шинкарочка Галя в шинку торгувала,
Дівчоночка Галя пиво наливала.

Припев:[82]

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Дівчоночка Галя пиво наливала.

Їхали козаки із Дону додому,

Підманули Галю, забрали з собою.

Припев:

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю, забрали з собою.

«Ой, поїдим, Галю, з нами, козаками,

Краше тобі буде, чим у рідної мами».

Припев.

Галя подивилась, з ними зпідчепилась,

Та й повезли Галю темними лісами.

Припев.

Везли, везли Галю темними лісами,

Прив’язали Галю до сосни косами.

Припев

.

Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,

Підпалили сосну од гори до низу.

Припев

.

Горить, горить сосна, горить та й палає,

Кричить Галя криком, кричить промовляє:

Припев

.

«Ой, хто в лісі чує, нехай той рятує,

А хто дочок має, нехай научає.

Припев

.

А хто дочок має, нехай научає,

Та й темної ночі гулять не пускає».

Припев

.

Обізвався козак: «Я в полі ночую,

Я твій голосочок здалека почуєв».

Припев. [83]

СОНЦЕ НИЗЕНЬКО, ВЕЧІР БЛИЗЕНЬКО

Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько![84]

Ой, вийди, вийди, та не барися,

Моє серденько розвеселиться.

Ой, вийди, вийди, серденько Галю,

Серденько, рибонько, дорогий кришталю!

Ой, вийди, вийди, не бійсь морозу, —

Я твої ніженьки в шапочку вложу.

Через річеньку, через болото

Подай рученьку, моє золото!

Через річеньку, через биструю

Подай рученьку, подай другую!

Ой, біда, біда, який я вдався, —

Брів через річеньку, та не вмивався.

Ой, завернуся та умиюся,

На свою милую хоч подивлюся.

«Ой, не вертайся та не вмивайся,

Ти ж мені, серденько, й так сподобався.

Ой, там криниця під перелазом —

Вмиємось, серденько, обоє разом.

Моя хустина шовками шита —

Утремось, серденько, хоч буду бита.

Битиме мати, знатиму, за що:

За тебе, серденько, не за ледащо!»

ОЙ, ЗА ГАЄМ, ГАЄМ