Утім, Бім і сам у це не вірив. Екере буде змушений визнати помилку, ґрунтовну помилку, і якщо він помилково арештував Лантано, це його знищить. А з ним у якомусь сенсі й усю систему вияву прикмет. Виявиться, що систему можна надурити, що її вже надурили. Екере — людина вперта і не зверне зі свого шляху. До біса Лантано. До біса абстрактну справедливість. Передовсім слід зберегти культурне наступництво й утримати суспільство в рівновазі.
— А обладнання Тіроля... — сказав Бім, — ... не знаєте, де воно?
Вона знизала плечима.
— Яке ще обладнання?
— Адже ця річ, — він кивнув на М, — була десь виготовлена.
— Не тут і не Тіролем.
— Гаразд, — замислено сказав він. У них було близько шести хвилин, перш ніж лікар й апарат швидкої допомоги приземляться на дах. — Тоді хто її виготовив?
— Сплав розробили на зірці Беллатрікс, — вона говорила уривчасто, із зусиллям видобуваючи із себе слова. — Зовнішня оболонка... це щось на кшталт її шкіри, бульбашка, яку видуває резервуар. Форма телевізора — це і є оболонка. Коли оболонка всотується назад у резервуар, вона стає М і готова діяти.
— Але хто її виготовив? — наполягав він.
— Машинобудівний синдикат на Беллатрікс... дочірнє підприємство організації Тіроля. Ці машини розроблені з метою бути наглядачами. Їх використовують на великих плантаціях далеких планет, вони — патрульні. І виловлюють браконьєрів.
Бімові сяйнуло:
— Отже, вони від початку не запрограмовані на вбивство певної людини?
— Ні.
— А
— Це зробили вже тут.
Він випростався і підняв портативний телевізор.
— Ходімо. Відведіть мене туди, де Тіроль її перепрограмував.
Якийсь час жінка мовчала. Схопивши Еллен за руку, він потяг її до дверей. Вона лише хапала ротом повітря і безмовно дивилася на нього.
— Ходімо, — сказав він, виштовхуючи її в коридор. Портативний телевізор вдарився об двері, коли Бім їх зачиняв, він пристиснув міцніше пристрій до себе й пішов слідом за Еллен Екере.
Місто було геть занепале: кілька крамниць, заправка, бари й клуби. До нього було дві години польоту від нью-йоркського мегаполіса, і звалося воно Олум.
— Тепер праворуч, — тихо скомандувала Еллен. Підперши голову рукою, вона розглядала неонові вивіски за ілюмінатором корабля.
Вони пролітали над складами й безлюдними вулицями.
Майже ніде не горіло світло. На одному з перехресть Еллен кивнула, і Бім посадив корабель на даху будинку.
Під ними була занедбана крамниця дерев’яних рам. За всипаним мертвими мухами вікном була пошарпана вивіска: БРАТИ ФУЛТОН, слюсарі. Навколо вивіски лежали дверні ручки, замки, ключі, пилки та накрутні будильники. Десь усередині крамниці блимала жовта нічна лампочка.
— Сюди, — покликала Еллен. Вона вийшла з корабля й спустилася хиткими дерев’яними сходами. Бім поставив портативний телевізор на підлогу корабля, замкнув двері й вирушив слідом за жінкою. Тримаючись за перила, він дістався задньої веранди, на якій стояли смітники й лежали купи вологих газет, перев’язаних мотузкою. Еллен відчинила двері й навпомацки пройшла всередину.
Спершу він ступив у запліснявілу, тісну комірчину. Вона була заставлена трубами, мотками дроту й листами металу, це було схоже на звалище. Далі він пройшов вузьким коридором і опинився перед входом у майстерню. Еллен зіп’ялася навшпиньки, намагаючись ухопитися за мотузку, що вмикає лампу. Спалахнуло світло. Праворуч від них стояв довгий, неприбраний верстат із ручною шліфувальною машиною, лещатами й лобзиком, біля верстата прилаштувалися два дерев’яні стільці, а на підлозі безладно валялися частини механізмів. Майстерня була захаращена всіляким непотребом, запилюжена й геть не сучасна. Із цвяшка на стіні звисав поношений синій халат: робочий одяг слюсаря.
— Це було зроблено тут, — із гіркотою зізналася Еллен. — Сюди Пол її привіз. Ця майстерня — власність Тіролевої організації, йому належить увесь квартал.
Бім підійшов до верстата.
— Для того, щоб її переналаштувати, — сказав він, — у Тіроля мав бути візерунок нейронних зв’язків Гаймі. — Він перевернув купу якихось склянок, із верстата посипалися Гвинти й підкладні шайби.
— Він скопіював його з дверей Гаймі, — пояснила Еллен. — Пол наказав дослідити замок Гаймі й виокремити необхідний зразок серед налаштувань.
— А як він відкрив М?
— Тут працює один старий механік, — відказала Еллен. — Такий низенький сухорлявий, він порядкує у цій крамниці. Його звати Патрік Фултон. Саме він і встановив заборону на М.
— Отже, заборону, — повторив Бім і кивнув головою.
— Заборону на вбивство людей. Гаймі був винятком, у присутності решти вона повинна була маскуватися. Там, на природі, вони прибирають іншої форми, — вона розсміялася дивним, майже істеричним сміхом. — Авжеж, це видалося б досить дивним, якби вона вичікувала серед лісу, замаскована під телевізор. Мабуть, вона набула б форми каменя чи колоди.