ПРИКАЗКИ

ЩО РАБИН РОБИТЬ?

Випив му­жик півква­тир­ки,
Хлібом заїдає.
А жид хо­дить ко­ло шин­ку,
Борухи співає.
«Чи є, Мош­ку, у вас ра­бин?» -
Став му­жик пи­та­ти.
А жид: «Гирс­ти! А чо­му ж нам
Рабина не ма­ти?»
«А ро­зум­ний у вас ра­бин?»
Жид аж вий­шов з се­бе:
«Та вже ж,- ка­же,- ро­зумніший,
Мужику, за те­бе!..»
«А що ж ра­бин у вас ро­бить?
Що він по­роб­ляє?»
«Що він ро­бить? Все чи­тає…
Читає… чи­тає».
«А ко­ли ж він спо­чи­ває,
Як все ко­ло книж­ки?»
«Спочиває ду­же ма­ло
Або ані криш­ки.
Он при­вик, бач, ко­ло книж­ки
День і ніч сидіти».
«А як же ж то, орен­да­рю,
У ра­би­на діти?»
«Та тим глупст­вом у нас ра­бин
Себе не зай­має:
Єсть та­кий там у ра­би­на,
Що за дітей дбає».

МОШКО І СУРА

«Щоб ти мені, Су­ра,
Здоровенька бу­ла!..»
«А ти ж, Мош­ку, як?»
«Я вже бу­ду й так!..»

ДВА РАБИНИ

Два ра­би­ни на кор­шомці
Зашабашували,
Одправили бо­ру­ха­ти,
За стіл посіда­ли.
На кож­до­му лап­сар­да­ки,
Шапка ша­баш­ко­ва,
Сидять собі ко­ло сто­лу,
Жоден - ані сло­ва.
Аж при­хо­дить чо­ловік наш,
Кварту на­би­рає.
«А хто то в вас, орен­да­рю?» -
Шинкаря пи­тає.
«І то ра­бин, і то ра­бин!» -
Шинкар обізвав­ся.
«Чому ж во­ни не го­во­рять?» -
Чоловік спи­тав­ся.
«Ет, Іван­цю,- жи­док ка­же,-
Нащо то пи­та­ти!
Що ро­зумні такі лю­ди
Мають роз­мов­ля­ти?
Що один з них доб­ре знає,
То і дру­гий знає,
А чо­го один не знає -
І дру­гий не знає».

БОРОДАТИЙ ХУСИТ