Що знає вітер

Ми перетнули річку Ґаравоґ, скориставшись мостом Гайд-брідж, яким я пройшла менш ніж два тижні тому, і я роззявила рота з подиву. Сільська місцевість не змінилась, але час, безумовно, змінився. Вулиці, не вимощені й вільні від транспорту та заторів 2001 року, здавалися набагато більшими, а будівлі — новішими. На розі стояв Меморіальний музей Єйтса, та музеєм він ще не був. Збоку на ньому викрашався напис жирним шрифтом «Королівський банк». Вулицею з гуркотом їхало кілька машин і фургон доставки, головно чорні й незмінно старомодні, але запряжені кіньми вози траплялися нітрохи не рідше. Дорожній рух був переважно пішохідний, одяг — елегантний, а кроки — жваві. Щось у вбранні людей — офіційний вигляд костюмів і краваток, жилетів і кишенькових годинників, суконь і підборів, капелюхів і довгих пальт — надавало всьому благопристойності, яка підживлювала моє відчуття нереальності. Це був знімальний майданчик фільму, а ми були акторами на сцені.

— Енн! — злегка тицьнув у мене Томас. Я відірвала погляд від вітрин, від широких тротуарів і ліхтарних стовпів, від старих автівок і возів, від людей, які вже… давно… померли.

Ми припаркувалися перед невеличким закладом усього за двоє дверей від величного Королівського банку. На ошатній жердині з кутого заліза висіли три золоті кулі, а на склі вигадливим шрифтом, яким уже ніхто не користувався, було написано: «Келлі та Ко». Оїн біля мене зіщулився з нетерплячки: йому кортіло вибратися з автівки. Я потягнулася до ручки дверцят. Долоні в мене були вологі, а дихання — неглибоке.

— Ти сказав, що він буде чесним. Але я гадки не маю, як це може бути, Томасе, — випалила я, загальмувавши.

— Енн, не бери менше ста фунтів. Не знаю, звідки в тебе діаманти, та ті кульчики коштують незмірно більше. Не продавай свого персня. Що ж до універмагу, то в мене у «Лайонс» кредит. Скористайся ним. Там знають, що Оїн мій. — Томас негайно виправився: — Там знають, що Оїн живе зі мною, й не ставитимуть запитань. Енн, запиши свої покупки на мій рахунок, — твердо повторив він. — Купи хлопчикові ріжок із морозивом, а решту грошей збережи.