Читаем Скарб полностью

Скарб

Евкліон (убік )

3 яким це чую задоволенням.

Чудово він говорить про ощадливість!

Мегадор

He скаже жодна з них: приданого Мойого більше, ніж твого майна. 500 Давай мені за це пурпур і золото, Служниць, проводирок, мулів, візниць, Розсильних, екіпажів для катання.

Евкліон

Матрон та їхні витівки він знає добре, -От гарний був би охоронець жіночої моралі.

Мегадор

Тепер куди не сунься, - біля дому, глянь,

Візків більше, ніж в іншому маєтку!

Але це ще добре у порівнянні

3 іншими витратами.

Сукнороб, ювелір, коштує і вишивальник,

Бордюрщики, кравці, завивальники,

Галантерейники, рукавники, мазильники,

510 Фарбувальники – темнильники, жовтильники,

Торговці полотняні, взуттярі,

Шевських справ умільці, черевичники,

Сандальники стирчать, стирчать чистильники

Сукнороби кричать, кричать ладнальники,

Корсетники стирчать, стирчать розкрійники.

Ну, здається, розрахував: на місце їхнє

Іншим числа немає; мов чати, обступають дім

Шерстильники, бахромники, сундучники.

І їм розрахунок. Подумаєш, відпущені –

З’явились фарбувальники-шафранники,

520 Й непотріб якийсь завжди чогось чекає50.

Евкліон (убік )

Гукнув би, так шкода: обірве він свою

Промову про жіночі звичаї. Нехай додасть, нехай!

Мегадор

З ледарями всі розрахунки скінчені.

Прийде голодний воїн, грошей вимагає.

Йдуть до міняйли, з ним рахунки зводяться.

Не ївши, стоїть вояк, на платню все

Сподівається. Зведено рахунок з міняйлом,

530 І борг за ним самим ще виявиться,

А воїна запевнили, що виплата наступного дня.

І багато неприємностей від інших витрат,

З них нестерпніша – з великим посагом пов’язана.

Під повною владою чоловіка безприданниця:

Дружина з приданим – чоловіку розорення.

А, родич біля дверей, Евкліон. Ну, що?

1 Напевно, деякі професії ремісників вигадані з метою досягнення комічного ефекту, викликаного успадкованим від арістофанового театру акторським прийомом (“pringos“ – задуха – довга репліка виголошувалася актором єдиним подихом) зі збереженям рими.

СЦЕНА ШОСТА

Мегадор, Евкліон Евкліон

Твоєю мовою я насолоджувався.

Мегадор

Чув?

Евкліон

Усе, від початку до кінця.

Мегадор

А мені,

Однак, було б іще приємніше,

540 Коли б ти вбрався до весілля доньчиного.

Евкліон

Хто славу за статком, за коштами блиск Має, про своє походження Нехай пам’ятає. Адже ні я, ні інший бідняк Статку не мають в домі більшого, Даремні людські сподівання.

Мегадор

Ну, немає! І боги нехай

Зберігають і примножують твоє майно.

Евкліон (убік )

Ненависні слова – “твоє майно”.

Він про моє добро не гірше, ніж я сам.

Обізнаний: стара розбовкала усе.

Мегадор

Навіщо ти від бесіди ухиляєшся?

Евкліон

550 Подумував я, як би вилаяти тебе.

Мегадор

За що?

Евкліон

За що? Злодіями куточки ти всі Мойого наповнив будинку! Кухарів п’ятсот Нагнав до мене, із шістьма руками кожний; Справжнісіньке потомство Геріонове! Хоч стежив би за ними стоокий Аргус, Юноною до Іо сторожем приставлений, І то не впильнував би. Там і флейтистка: Ось ця, якби водяний потік вином полився, То, певно, випила б ціле джерело, Пірену, що в Коринфі протікає. Так, 560 Ще припаси...

Мегадор

Вистачить їх на цілий полк! Надіслав тобі баранчика.

Евкліон

Баранчика!

Здохляка такого я не бачив ще.

Мегадор

Здохляка? Скажіть! Це як же так?

Евкліон

Під шкірою кістки: весь отут! Переведений украй! Живий ще, а нутрощі наскрізь видно, Світиться, як той ліхтар пунічний.

Мегадор

Купив, щоб різати.

Евкліон

Краще поховати віддай

Скоріше. Я так думаю, уже він здох.

Мегадор

Що, вип’ємо зараз?

Евкліон

Либонь, не став би пити я.

Мегадор

570 А то б звелів принести я від себе Вина старого барильце.

Евкліон

Не хочеться.

Вирішив пити лише воду.

Мегадор

Тільки воду п’єш?

А все-таки сьогодні славно напою тебе!

Евкліон (убік )

Куди націлився! Знаю! Щоб вином звалити,

До того доріжку стеле! А потім

Моє добро змінить місце проживання.

Побережуся і скарб із хати винесу:

Нехай вино і працю витратить даремно.

Мегадор

Піду омитися до жертвоприношення.

580 Прощавай!

(Іде.)

Евкліон

Горщику! Багато в тебе ворогів!

На золото всі дивляться, в тобі приховане.

Вирішив я от що зробити: віднесу тебе

До храму Вірності, там краща буде схованка.

Мене ти знаєш, Вірносте, я – тебе. Дивися,

Не змінюй же ім’я, коли тобі

Добро своє довірю! Я до тебе йду,

В твоїй, богине, вірності упевнений!

(Іде.)

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

СЦЕНА ПЕРША

Стробіл. Стробіл

Якщо ти вправний раб, роби, що я роблю. Поквапся, без ремствувань, виконуй, що наказано. 590 Якщо служити хочеш ти по совісті, Спочатку думай про хазяїна, про себе потім.

Якщо ти спиш, то й уві сні ти твердо пам’ятай, що раб. {*}

{* А закоханому хто служить хазяїну (от як я):

Бачиш, переможений любов’ю хазяїн – твій рабський обов’язок

Не штовхати його, куди він валиться, – врятувати його.

Як почнуть учитися плавати діти, то під них кладуть

Очеретяне плетиво: менше буде їм праці,

Легше плисти, руками рухати. Раб таким плетивом

Повинний бути для пана свого закоханого

І рятувати його, у разі потреби, від погибелі...}

Вивчати намагайся волю господаря свого.

600 Чоло його чого захоче, знати повинні очі твої,

Наказав – швидше стрімкої колісниці до справи мчися.