Скарб

(Біжить у будинок.)

СЦЕНА ВОСЬМА

Анфрак.

Анфрак (виходить з будинку Мегадора)

Дромоне, почисть рибу. Ти, Махеріоне,

Мурені і вугру хребта вишкреби.

Поки повернуся, звільніть усе від кісток,

Я сковорідку спитаю тут поблизу

400 у Конгріона. Та півня оббери,

Щоб став він гладший, ніж актор общипаний.

Але що то за крик здійнявся в сусідів? Е,

То кухарі, як видно, справу роблять. Повернуся в дім! Щоб галас не зчинився. (Іде назад у будинок.)

ДІЯ ТРЕТЯ

СЦЕНА ПЕРША

Конгріон.

Конгріон (вибігає з будинку Евкліона)

Громадяни, свої, чужі! І сусіди, і прибульці!

Дайте дорогу, розступіться! Вулиці звільніть!

Уперше потрапив до вакханок я кухарем для вакханалій!

410 Хлопчики і сам я, бідний, побиті міцними ціпками!

Усюди біль, кінець мені настав! Так мене старий відлупцював!

Такого дрюччя ще ніколи я не бачив.

Палицею нас побив, за двері викинув.

Ой, пропав! Двері відкриває, скажений! Так, от і він,

Женеться! Я знаю, що мені робити! Навчив він сам.

СЦЕНА ДРУГА

Евкліон, Конгріон. Евкліон

Назад! Куди біжиш? Стій, стій!

Конгріон

Чого, дурню, горлаєш?

Евкліон

До охорони на тебе донос подам.

Конгріон

Це ж за що?

Евкліон

Та ти ж з ножем.

Конгріон

Так кухареві й слід.

Евкліон

Ти мені погрожував.

Конгріон

Одне зробив погано: у бік ножем тебе б штрикнути.

Евкліон

Лиходій який! Таких на світі не бувало! 420 Залюбки тобі я ще усипав!

Конгріон

Хоч би мовчав! Бо справді видно й так усе!

Від ціпків весь розм’якнув я, як мов зніжений розпусник.

Чого вчепився у нас, жебраче?

Евкліон

Чого? Ще й питаєте!

Невже я мало вас тріпав? Бажаєте добавки?

Конгріон

Пожди вже! І тобі дістанеться! Ціла ще голова!

Евкліон

Що буде потім, побачимо. Поки що голові дісталося. Що за справа у тебе тут? Чого в мій дім забрався Не питаючись, як тільки з нього я пішов? Кажи!

Конгріон

Відчепися ти!

Куховарити на весілля ми прийшли.

Евкліон

Ах ти, поганцю!

Тобі що з того, сирим я чи вареним харчуюся?

430 Ти що за опікун такий?

Конгріон

Скажи, однак, відверто:

Ти даси чи ні сьогодні нам обід приготувати?

Евкліон

А ти скажи, чи неушкодженим добро моє лишиться?

Конгріон

Своє б добро забрати, і то щасливим буду. Своїм вдоволений, на твоє не спокушаюся.

Евкліон

Чудово знаю, Хоч не учи.

Конгріон

Чого ти став перешкоджати готуванню нашому? Що тобі не так зробили? Сказали щось недобре?

Евкліон

Розбійник ти! Що за питання? Чи не ви скаламутили

Весь дім і найменший куточок кімнати кожної?

Стирчав би біля вогню собі, у справі, і була б

440 Голова твоя без тріщини. І по заслугам дісталося!

Довідатися моє рішення кортить? Довідаєшся.

Хоч трішечки підсунешся до дверей, ось сюди, без дозволу –

Тебе зроблю нещаснішим зі смертних,

Второпав ти, чого я хочу?

(Іде в будинок.)

Конгріон

Назад! Куди ідеш?

Богинею всіх злодіїв клянуся, Лаверною: якщо ти

Посуд мій не віддаси, то присягаюся,

Тобі у власному будинку від моїх прокльонів не сховатися!

Що мені робити? Лиха година привела мене сюди! Дві драхми плата, – лікарю заплатиш набагато більше!

СЦЕНА ТРЕТЯ

Евкліон, Конгріон.

Евкліон (виходить з будинку, обмацуючи горщик із золотом)

Тут, при мені! Куди не вирушу, візьму його з собою.

450 Його лишати дуже небезпечно!

У дім усі тепер ідіть, кухарі й флейтистки,

Й ведіть хоч цілий полк рабів.

Смажте спішно і варіть, скільки заманеться.

Конгріон

Вчасно: спочатку ціпком продірявив голову.

Евкліон

У дім йди: ти на роботу найнятий, а не дурниці бовкати.

Конгріон

Гей, старий! Здеру з тебе я штраф за побиття! Так, куховарити, не для побоїв був найнятий я.

Евкліон

Ну, позивайся зі мною, та тільки відчепися. Готуй обід, Чи йди звідси геть, до свиней.

Конгріон

Ти сам ступай. (Іде.)

СЦЕНА ЧЕТВЕРТА

Евкліон. Евкліон

460 Нарешті він пішов. Бачать боги, сміливий той

Бдіняк, що вирішив зв’язатися з багатим. Наприклад, Мегадоом!

Як мучить він мене, нещасного, знущається на всі лади!

І начебто з пошани до мене він кухарів прислав сюди.

А ще у домі півень, старої власність, мені на горе,

Негідник, так мене підвів! Він ледь мене не погубив!

На тому місці, де заритий скарб, став кігтями гребти.

Що тут казать! Охоплений великим гнівом, я

Ціпок узяв: готовий півень мій, злодія схопив зненацька!

Підкуплений, він кухярям служив. тут сумніву немає,

Щоб скарб знайти; та з рук я вирвав зброю!

Мегадор, родич мій, лднак, прямує з площі.

Уникнуть зустрічі не можна, я з ним поговорю.

СЦЕНА П'ЯТА

Мегадор, Евкліон. Мегадор

Із друзями своїми цією я ділився думкою, -

На доньці оженитись Евкліоновій.

Усі схвалюють: розумна справа, гарна.

По-моєму, коли б усі отак робили

480 Багаті женилися без приданого

На бідних - серед громадян більше було б

Злагоди, менше знали б

Ми заздрості: а як зараз заздримо!

I дружини в більшому страху перебували б,

I наші б витрати поменшали.

Для більшості краще було б,

Лише з меншістю боротьба йщла, з жадібними.

Іхній жадібності і повній ненаситності

Закону і межі не можна встановити.

Але скажуть, якщо право бідним віддане,

490 Багатим і з приданим за кого ж йти?

Іхня справа, аби тільки без приданого.

Якби це так, із собою звичаї кращі

У сім’ю внесуть, ніж нині це роблять,

I мули, що дорожчі від коней зараз,

Тоді дешевшими стануть за галльських меринів.