Спостерігаючи за англійцями

Справа в тім, що англійки не так сильно, як англійці, потребують символічного «алкогольного рукостискання»: суперечки — це не основа основ їхнього спілкування, тож, відповідно, вони і не потребують символічних миротворчих жестів. До того ж вони цілком спроможні виразити свою прихильність і симпатію іншими способами: роблять одна одній компліменти, пліткують і звіряються в таємницях. Може англійки й не такі відкриті у спілкуванні, як жінки в інших, не таких стриманих країнах — вони не вивалять на вас деталі розлучення, операції з видалення матки та рекомендацій лікаря у перші п’ять хвилин знайомства. Та у наступні п’ять, коли вже потоваришують, вони говорять про все. Більшості англійських чоловіків така близькість недоступна навіть з найближчими друзями.

Та навіть зі словом «друг» все складно — для «брутальних» англійців воно здебільшого занадто солодкаве. Вони надають перевагу терміну «приятель». «Приятелювати» можна не знаючи анічогісінько про особисте життя один одного, не кажучи вже про якісь там почуття, сподівання та побоювання. Звісно, якщо ті почуття не стосуються футбольної команди чи автівки, тоді можна! Терміни «приятель», «добрий приятель» і «найкращий приятель» використовують для розмежування рівнів інтимності. Та навіть «найкращий приятель» може майже нічого або зовсім мало знати про сімейні клопоти товариша. Все може обмежуватися жартівливими, напівсерйозними коментарями, на які можна відповісти щось на кшталт: «Ох ці жінки! От так завжди!». А насправді ви ладні пожертвувати життям заради приятеля, а він своїм — заради вас. Ваш «найкращий приятель» точно знатиме, який із вас гравець у гольф, але може не знати, як звуть ваших дітей. Та це не заважає вам дуже тепло ставитися один до одного. Одначе слова тут зайві, — і так все ясно, нема чого намарно здіймати емоційні брижі. Та щось ми розбазікалися, це ж твоя черга пригощати, приятелю!

Ти — це те, що ти п’єш

Тут зринає ще одна важлива «вселюдська універсалія»: у всіх країнах, де є більше, ніж один вид алкоголю, всі напої мають відповідний соціальний ярлик. Така класифікація допомагає зрозуміти, хто є хто в цьому світі. Не може бути й мови про «соціальну нейтральність» того чи іншого напою. В Англії, як і всюди, питання: «Що питимеш?» — має соціальне навантаження, а по відповіді ми оцінюємо та класифікуємо людей. Дуже зрідка вибір напою є виключно справою смаку.

Окрім символічної функції, напій виконує ще й роль індикатора соціального статусу та ґендерного означника. Ось дві найголовніші символічні функції, якими англійці наділяють алкогольні напої: вибір напою (у громадському місці) залежить від статі та класу, до якого належить особа. Також слід брати до уваги похибку на вік. Правила вибору напою такі:

Жінки з робочого класу та низів середнього мають найбільше волі у виборі напою. Майже весь алкоголь є соціально прийнятним — коктейлі, солодкі кремові лікери, усі безалкогольні напої, пиво і навіть так звані «готові» напої (вже готові коктейлі, що продаються в пляшках). З обмежень є тільки одне: розмір кухля, з якого можна пити пиво. У середовищі робочого класу та низів середнього випити «пінту» пива вважається нежіночним і не личить так робити справжній пані. Тож в цих колах більшість жінок п’є «мале пиво» (півпінти). Випивши цілу пінта пива, ви одразу потрапляєте під класифікацію «чувіхі» («ladette») — це такий жіночий відповідник до поняття «чувак». Він означає, що жінка поводиться достоту як брутальний гультіпака. Деяким жінкам таке амплуа до вподоби, але вони у переконливій меншості.

Друге місце на шкалі вільного вибору займають жінки із середнього прошарку середнього класу і аж до самої верхівки. Щоправда, у них вибір менший: нудотні солодкаві напої, кремові лікери та коктейлі вважаються трохи вульгарними — не одна брова поповзе догори і не один косий погляд стрелить, якщо ви замовите келишок «Бейлісу» чи «Бейбшаму». Однак, здебільшого їм можна пити будь-яке вино, горілчані напої, херес, безалкогольні напої, сидр та пиво. У цій соціальній групі жінки, принаймні ті молодші, зокрема студентки, можуть собі дозволити випити цілу пінту пива. Я навіть зауважила, що в середовищі студенток із верхів середнього класу прийнято виправдовуватися за вибір «дівчачого» малого пива, а не нормальної порції в пінту.

У чоловіків, що належать до середнього та вищого класів, вибір набагато менший, ніж у їхніх жінок. Вони можуть пити лише пиво, горілчані напої (можна розбавлені), вино (але тільки сухе, не солодке) та безалкогольні напої. Будь-що солодке чи кремове вважається підозріло «жіночним». Коктейлі прийнятні тільки на коктейльних вечірках чи у коктейльному барі — в пабі чи в барі замовляти їх не можна ні за яких обставин!