Спостерігаючи за англійцями

Думка про те, що «NASA», «Гамлет» та «Мона Ліза» є всього лиш шлаком від первісних залицянь, як на мене, притягнута за вуха, але сумніву нема: флірт сприяє еволюції. З-поміж наших предків лише найчарівніші залицяльники могли привабити пару і передати свої чарівні гени чарівному потомству. Ми є нащадками багатьох поколінь успішних залицяльників, тож інстинкт женихання в нас — на підкірці головного мозку. Навіть якщо сучасний homo sapiens не задіяний у пошуку пари, він все одно фліртує. Ми всі практикуємо два види флірту — для зручності я їх скорочено називаю «флірт з наміром» (женихання з метою знайти собі тимчасову або постійну пару) та «флірт для рекреації» (флірт заради розваги, з метою соціалізації або просто для підтримання форми). Так склалося еволюційно, що homo sapiens змушений загравати!

Отож англійці, як і всі, запрограмовані на флірт, і заграють вони стільки ж, скільки й усі. Відмінність лиш у тому, що ми фліртуємо не так зграбно, вправно та легко, як всі інші. Якщо точніше, то приблизно половині англійців відчутно бракує майстерності у залицяннях. Якщо уважніше розглянути стереотип про асексуальність англійців, то стане зрозуміло, що критика спрямована на чоловіків — саме їх висміюють і ганьблять за невмілість. Нечисленні жарти та кпини натякають на буцімто фригідність та холодність англійок, але переважно на глум здіймають чоловіків — нібито вони байдужі, невмілі і взагалі імпотенти. Побутує думка, що причиною сексуальних розладів у бідолашних розчарованих жінок є чоловіча безпорадність у ліжку. На початку XVIII століття швейцарський соціолог[75] описував, що англійки «обділені увагою чоловіків, які проводять з ними дуже мало часу. Більшість чоловіків надають перевагу вину та розвагам, а не жінкам. Чоловікам слід виписати за це догану, бо вино в Англії значно паскудніше, ніж жінки». Багато моїх іноземних інформаторів робили ідентичні зауваги, щоправда, вони заміняли вино на пиво. Та на якість англійського пива вони не скаржились!

Два звинувачення з трьох — імпотенція та байдужість — абсолютно безпідставні та несправедливі. Вони не базуються ані на фактах, ані на польових дослідженнях. Скоріш за все, вони укорінилися через враження, яке складається від третьої хиби, в якій звинувачують англійських чоловіків — вайлуватості у мистецтві спокуси. «Вочевидь, англійці не створені для галантності, — спостеріг наш швейцарський критик, — вони не знають нічого, крім абсолютних крайнощів — відвертого панібратства та поштивого мовчання». Пересічний англієць може бути дуже навіть сексуальним, але в мистецтві флірту — він далеко не найкращий. Він не у своїй тарілці, коли доводиться мати справу з «особами жіночої статі протилежного виду», як сказав один мій інформатор-чоловік.

Він зазвичай або стриманий, мовчазний і вайлуватий, або — і це значно гірше — грубий, брутальний і незграбний[76]. Він може вдудлити багато алкоголю в надії, що це допоможе подолати соромливість: в результаті він отримує різку зміну курсу — від мовчазного, стриманого вайла до грубого, брутального незграби. З позиції сердешної англійки це таке собі покращення. Хіба б вона сама, як це часто буває, втратила здоровий глузд від спожитого алкоголю — в такому разі все мистецтво флірту зводиться до фразочки на зразок: «Мож, перепихнемся, а?» — яку, в силу обставин, можна вважати екзистенцією елегантності та дотепності.

І так, в трьох словах, чи, скоріш, у пляшці алкоголю, криється розгадка таємниці розмноження англійців. Ну, гаразд, я згущую фарби. Та тільки трішки — не можна недооцінювати роль алкоголю у передачі нашого ДНК!

Тест САС

Певне, що не алкоголем єдиним. Одного разу, в пориві людинолюбства і щирого бажання допомогти англійцям вдосконалити мистецтво спокуси, взявши за основу матеріали ґрунтовних польових досліджень, я розробила тест, який мав би вказати англійцям на найкращі «зони для флірту» — такі собі соціальні заповідні зони, де можна віддатися приємному та плідному заграванню. Я назвала його «тест САС». САС розшифровується як «соціалізація» (тут мені йдеться про те, наскільки місце підходить і є зручним для того, щоб двоє незнайомців могли заговорити одне до одного), «алкоголь» (для стриманих англійців — невідкладна допомога при флірті) і «спільні інтереси» (середовище, в якому збираються люди зі спільними інтересами чи зацікавленнями — тобто місця, де можуть бути фасилітатори та сприятливі фактори для подолання «соціальної не-дужості»). Отримані результати дозволяють скласти уявлення про правила флірту по-англійськи та неписаний кодекс пошуку пари в нашій культурі.

Вечірки та паби