Спостерігаючи за англійцями

Здавалося б, що полоскальниці для рук — такі маленькі мисочки, в які занурюють кінчики пальців, щоб сполоснути після того, як брали їжу руками, — мали б теж бути з розряду претензійних, манірних, чепурних міщанських вигадок, та вони, з невідомих мені причин, вважаються прийнятними, і їх досі можна часто побачити на панських та аристократичних прийомах. Логіки в цьому дуже мало. Ходять легенди про те, як необізнані простолюди п’ють з полоскальниць, а толерантні господарі, щоб не присоромити гостя і не привертати уваги до його хиби, й собі так роблять. За правилами треба робити так: обмокнути кінчики пальців у чашу, а потім легенько промокнути їх серветкою. Руки не треба терти і драяти, як в умивальнику. Звісно, хіба що ви задумали запустити класові радари господарів!

Правила подачі портвейну

Ще один спосіб стривожити класову сигналізацію англійців — це невчасно подати портвейн. Порт подають в кінці застілля. Іноді, особливо у вищих колах, його подають лише чоловікам, а жінки, за старосвітським звичаєм, «виходять» до іншої кімнати пити каву та теревенити теревені, даючи змогу чоловікам потоваришувати. Тепер про подачу: виключно за годинниковою стрілкою (інакше це буде кінець світу!), тож пильнуйте, щоб передавати карафку чи пляшку лише тому, хто від вас ліворуч!

Якщо ви якимсь дивом пропустите свою чергу, ніколи не просіть передати напій поза чергою, адже це означає, що портвейн зіб’ється зі шляху і піде проти годинникової стрілки, а це катастрофа вселенського масштабу. Вам залишається або чекати, коли до вас дійде черга, або передати келих тому, хто ліворуч, щоб він налив напій і передав вам. Вже в келиху порт може подорожувати проти годинникової стрілки, заборона на правосторонній рух стосується тільки напою в пляшці чи карафці.

Чому рух за годинниковою стрілкою такий важливий — ніхто не має ані зеленого поняття. Жодного практичного змісту це правило не несе — воно лише збиває з пантелику новачків і викликає суто англійське самовдоволення у бувальців від розпивання портвейну.

Роль смаженої картоплі

Звіт Дослідницького центру соціологічних проблем (ДЦСП) про Роль смаженої картоплі присвячено продуктові всенародного значення. Дев’яносто відсотків англійців є поїдачами картоплі фрі — як мінімум раз на тиждень більшість з нас влаштовує собі свято смаженої картоплі. І хоч картопля фрі є надважливою частиною культурного спадку, до дослідження ДЦСП ми мало що знали про природу наших стосунків з бульбою, її роль у соціальних взаєминах та місце, яке вона посідає у культурному Zeitgeist англійців.

Картопля фрі, патріотизм та англійський емпіризм

З’ясувалося, що хоч картоплю фрі придумали у Бельгії і вона популярна (як «french-fries», «frites», «patate frite», «patatas fritas» та ін.) у всьому світі, англійці вважають її суто британською, навіть суто англійською, якщо точніше, їжею. «Риба та картопля фрі» досі залишається національною стравою англійців. Зазвичай англійці не виявляють патріотизму та особливих емоцій до їжі, але у випадку із звичайнісінькою картоплею вони можуть бути навдивовижу патріотичними та фанатичними.

Один із учасників фокус-групи пояснив ситуацію так: «Фрі — це така дуже земна їжа. Це основа основ, це проста їжа у хорошому розумінні слова, і тому ми її любимо. Ми самі такі, і це гарна риса характеру… От такі ми — ми не любимо приндитися». Ніколи б не подумала, що копичка смаженої бульби може так вичерпно пояснити приземлений емпіризм та реалізм здорового глузду, які я навмання виводжу у визначальні риси англійськості. Тож я була невимовно вдячна цьому панові за глибоке спостереження.

Як ділитися картоплею фрі та Як це стосується товариськості

Картопля фрі — це ще й важливий соціальний фасилітатор. Це єдина англійська страва, яка просто створена, щоб нею ділились, і неписані правила дозволяють це робити. Коли ми їмо чіпси, то можна зауважити, що як ми раптом починаємо поводитися інакше — дуже по-дружньому, дуже по-товариськи і зовсім не по-англійськи: ми даємо собі волю і їмо руками з однієї тарілки чи з пакетика, навперебій висмикуємо фрі з тарілки сусіда і навіть годуємо одне одного з рук! Навіть з їжею, якою заведено ділитися — китайською чи індійською — ми зазвичай так не робимо і замовляємо страви окремо. Але картоплі фрі, здається, вдалося прокласти місток дружелюбності. Для багатьох англійців в цьому й криється привабливість картоплі фрі. Це можна пояснити тим, що ми більше за інших потребуємо допомоги у налагодженні соціальних зв’язків та «взаємодії».

Правила їжі та англійськість

Правила їжі виявили ще більше симптомів «соціальної не-дужості» англійців. Здається, страшенно багато ірраціональних та незбагненних аспектів поведінки англійців сягають корінням у ці нещасні лиховісні правила, як, наприклад, мовчазні, вибачливі та огидні методи поскаржитись.