Читаем Спостерігаючи за англійцями полностью

Детальне вивчення навколостолової поведінки також допомогло глибше зрозуміти суть правила «От так завжди!» і привідкрило феномен англійськості. Це не просто «набурмосений стоїцизм»! Це правило свідчить про те, що ми у своєму хронічному песимізмі та цинізмі не покладаємо великих сподівань на світ — ми впевнені, що всі лиха і хиби задумані природою, щоб дратувати нас та розчаровувати. Ще цікавішим є те, що ми виявили схиблене відчуття задоволення, навіть насолоди від того, що наші невеселі пророцтва справджуються. Для того, щоб зрозуміти сутність англійськості, критично важливо зрозуміти, перш за все, сутність занепадницького менталітету англійців. Варто зауважити, що тема англійського емпіризму знову виринула на поверхню і то в доволі неочікуваному контексті — у взаєминах із картоплею фрі.

У цьому розділі ще яскравіше, ніж у попередніх, класові правила продемонстрували несусвітній ідіотизм англійської класової системи. Я не жартую. Скільки горошинок може балансувати на зовнішньому боці виделки? Та мені соромно про таке писати! Та мені соромно навіть знати цю дурню! Та це моя робота, і я змушена спостерігати, описувати та намагатись зрозуміти навіть таку дурню. Так, я в курсі, що всі спільноти мають «систему соціального статусу і методи його індикації», та англійці, здається, вивели це в абсолют ідіотизму!

Принцип «мало / помалу дорівнює добре», правда, не такий сміховинний, як інші правила-індикатори класу. Попри те, що це правило виконує роль класового індикатора, воно також відображає важливі для англійців ідеали — поштивість та принцип чесної гри. А ще це правило наглядно демонструє нашу любов до стриманості та неприйняття пожадливого себелюбства. Також не можна змовчати про те, що нам набагато важливіше гарно поспілкуватися за столом, аніж просто набити черево.

Правило «картоплі фрі» свідчить про те, що брак любові до їжі і, можливо, ще й апатичність до таких речей, як, скажімо, патріотизм, пояснюється тим, що англійці дотримуються заборони на надмірну заповзятість, а не холодні від природи, як прийнято вважати. Ми можемо бути емоційними і навіть доволі пристрасними! Ну, принаймні з картоплею фрі можемо! Просто стримуємо ці імпульси у намаганні не переступити через табу на заповзятість. Чи й наша горезвісна холодність до сексу з цієї ж опери? Чи наші правила гумору сильніші за сексуальний потяг? Спробуймо з’ясувати у наступному розділі!

Правила сексу

— Як просувається книжка про англійців? Над яким розділом працюєш?

— Над розділом про секс.

— Там що, двадцять чистих сторінок, так?

Гумор як колінний рефлекс

Годі порахувати, скільки разів я чула цей чи йому подібні жартики: «То це буде короткий розділ!», «О, та це легко: “Жодного сексу, ми ж британці!”, “Який там секс, в нас є грілка!”, “Ти маєш на увазі «ляж на спину і думай про Англію”», «То ти нарешті поясниш, яким дивом англійці розмножуються?». І все це з уст самих англійців — моїх друзів та інформаторів. Іноземці теж жартували час від часу, але англійці — майже завжди. Вочевидь, в те, що англійці мають мало сексу та й не дуже його хочуть, вірять всі і повсюдно, особливо самі англійці!

Але чи так воно насправді? Чи ми справді віримо у поширений стереотип, буцімто англійці холодні, стримані, наївні та невмілі в сексі? Чи справді чувак краще піде дивитися футбол, а його дружині любіше випити чашечку доброго чаю? А якщо піднятися соціальною драбиною догори — у вищі класи, то чи там й справді незграбні, недорікуваті і сором’язливі хлопчики з приватних шкіл і такі ж неоковирні, невмілі дівчата, які тільки те й роблять, що гиготять без упину? Невже ми себе бачимо такими? Невже ми такі і є?

Якщо вдатися до фактів та цифр, то наш образ секс-аскетів не відповідає дійсності. Англійці — все ж люди, і цілком природно, що секс для нас має таке ж важливе значення, як і для всіх істот людського виду. Репутація невігласів у сексі з’явилася не з цифр та фактів, які явно свідчать про те, що ми здатні спарюватися та розмножуватися не гірше, аніж решта людей на цьому світі. Як на те пішло, то ми починаємо це робити рано: серед індустріально розвинутих країн в Англії найвищий відсоток сексуально активних підлітків — 86 відсотків незаміжніх дівчат віком до 19 років живуть статевим життям (на другому місці Сполучені Штати, де їх 75 відсотків). Взагалі є чимало націй, які набагато скромніші та стриманіші у сексі, аніж ми, і які до того ж мають англійців за страшенно розбещених. І хай в нас строгіша, аніж в багатьох європейських країнах, цензура, хай наші політики змушені йти у відставку через те, що французи назвали б невинною інтрижкою, за міжнародними стандартами ми, як би там не було, — доволі ліберальні.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Нет блага на войне
Нет блага на войне

«Тьмы низких истин мне дороже нас возвышающий обман…» Многие эпизоды Второй Мировой были описаны (или, напротив, преданы забвению) именно с этих позиций. С таким отношением к урокам трагического прошлого спорит известный историк Марк Солонин. В его новой книге речь идет именно о тех событиях, которые больше всего хотелось бы забыть: соучастии СССР в развязывании мировой войны, гибели сотен тысяч жителей блокадного Ленинграда, «Бабьем бунте» в Иванове 1941 года, бесчинствах Красной Армии на немецкой земле, преступлениях украинских фашистов…Автор не пытается описывать эти ужасы «добру и злу внимая равнодушно», но публицистическая страстность в изложении сочетается с неизменной документальной точностью фактов. Эта книга — для тех, кто не боится знать и думать, кто готов разделить со своей страной не только радость побед.

Марк Семёнович Солонин , Марк Солонин

История / Прочая документальная литература / Образование и наука / Документальное / Документальная литература