Детальне вивчення навколостолової поведінки також допомогло глибше зрозуміти суть правила «От так завжди!» і привідкрило феномен англійськості. Це не просто «набурмосений стоїцизм»! Це правило свідчить про те, що ми у своєму хронічному песимізмі та цинізмі не покладаємо великих сподівань на світ — ми впевнені, що всі лиха і хиби задумані природою, щоб дратувати нас та розчаровувати. Ще цікавішим є те, що ми виявили схиблене відчуття задоволення, навіть насолоди від того, що наші невеселі пророцтва справджуються. Для того, щоб зрозуміти сутність англійськості, критично важливо зрозуміти, перш за все, сутність занепадницького менталітету англійців. Варто зауважити, що тема англійського емпіризму знову виринула на поверхню і то в доволі неочікуваному контексті — у взаєминах із картоплею фрі.
У цьому розділі ще яскравіше, ніж у попередніх, класові правила продемонстрували несусвітній ідіотизм англійської класової системи. Я не жартую. Скільки горошинок може балансувати на зовнішньому боці виделки? Та мені соромно про таке писати! Та мені соромно навіть
Принцип «мало / помалу дорівнює добре», правда, не такий сміховинний, як інші правила-індикатори класу. Попри те, що це правило виконує роль класового індикатора, воно також відображає важливі для англійців ідеали — поштивість та принцип чесної гри. А ще це правило наглядно демонструє нашу любов до стриманості та неприйняття пожадливого себелюбства. Також не можна змовчати про те, що нам набагато важливіше гарно поспілкуватися за столом, аніж просто набити черево.
Правило «картоплі фрі» свідчить про те, що брак любові до їжі і, можливо, ще й апатичність до таких речей, як, скажімо, патріотизм, пояснюється тим, що англійці дотримуються заборони на надмірну заповзятість, а не холодні від природи, як прийнято вважати. Ми
Правила сексу
— Як просувається книжка про англійців? Над яким розділом працюєш?
— Над розділом про секс.
— Там що, двадцять чистих сторінок, так?
Гумор як колінний рефлекс
Годі порахувати, скільки разів я чула цей чи йому подібні жартики: «То це буде короткий розділ!», «О, та це легко: “Жодного сексу, ми ж британці!”, “Який там секс, в нас є грілка!”, “Ти маєш на увазі «ляж на спину і думай про Англію”», «То ти нарешті поясниш, яким дивом англійці розмножуються?». І все це з уст самих
Але чи так воно насправді? Чи ми справді віримо у поширений стереотип, буцімто англійці холодні, стримані, наївні та невмілі в сексі? Чи справді чувак краще піде дивитися футбол, а його дружині любіше випити чашечку доброго чаю? А якщо піднятися соціальною драбиною догори — у вищі класи, то чи там й справді незграбні, недорікуваті і сором’язливі хлопчики з приватних шкіл і такі ж неоковирні, невмілі дівчата, які тільки те й роблять, що гиготять без упину? Невже ми себе бачимо такими? Невже ми такі і є?
Якщо вдатися до фактів та цифр, то наш образ секс-аскетів не відповідає дійсності. Англійці — все ж люди, і цілком природно, що секс для нас має таке ж важливе значення, як і для всіх істот людського виду. Репутація невігласів у сексі з’явилася не з цифр та фактів, які явно свідчать про те, що ми здатні спарюватися та розмножуватися не гірше, аніж решта людей на цьому світі. Як на те пішло, то ми починаємо це робити рано: серед індустріально розвинутих країн в Англії найвищий відсоток сексуально активних підлітків — 86 відсотків незаміжніх дівчат віком до 19 років живуть статевим життям (на другому місці Сполучені Штати, де їх 75 відсотків). Взагалі є чимало націй, які набагато скромніші та стриманіші у сексі, аніж ми, і які до того ж мають англійців за страшенно розбещених. І хай в нас строгіша, аніж в багатьох європейських країнах, цензура, хай наші політики змушені йти у відставку через те, що французи назвали б невинною інтрижкою, за міжнародними стандартами ми, як би там не було, — доволі ліберальні.