Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле

Мені шкода, що я не змогла дати тобі більше вільного простору. Ти не раз просив мене про це, та я ніколи не слухала. Шкода, що я не в змозі все переграти. Можливо, є й інша причина, з якої ти не хочеш налагодити контакт. Мені б дуже хотілося дізнатися про неї.

Щиро твоя,

мама

У цьому прикладі мати підозрює, що є певна причина, з якої Генрік уникає її. Фразою «можливо, є й інша причина» вона демонструє відкритість до того факту, що вона може не мати рації, тому хоче виправитися.

  Приклад 4 (письмове прохання)

Люба Гердо,

можу уявити твій гнів, коли я скасувала нашу зустріч в останній момент. Ти, мабуть, її чекала. Чи можу я якось загладити свою провину? Сумую за тобою.

Твоя Єва

Зверніть увагу на те, що Єва утримується від пояснень або виправдань. Звісно ж, є певна причина, з якої вона скасувала зустріч, і, певна річ, вона хоче все пояснити, проте не робить цього, адже розуміє, що пояснення можуть завадити процесу налагодження контакту.

  Інша людина може захистити вас від болю

Може бути багато причин, з яких інша людина вирішує розірвати з вами стосунки або віддалитися, замість того щоб висувати претензії. Цілком вірогідно, що людина боїться вас уразити. Якщо вам хочеться почути правду, навіть якщо та правда буде болюча, — скажіть про це. Приміром, так: «Я справді хочу дізнатися, якої ти про мене думки. Не бійся мене ранити. Мені краще знати правду, навіть якщо вона неприємна, ніж жити в невіданні й вигадувати причини, що можуть виявитися жахливішими за реальність».

Перш ніж цікавитися, переконайтеся, що ви готові вислухати негатив від іншої людини. Можете заздалегідь попрактикуватися. Наприклад, напишіть собі листа від імені цієї особи. Нехай він буде таким сердитим, яким ви лиш можете його уявити. Читаючи цього листа, потренуйтеся стримувати бажання пояснити чи виправдатися. Усе, що тут потрібно — це дати людині змогу говорити, вислухати її, а наприкінці, можливо, сказати: «Сподіваюся, що, знявши цей камінь з душі, ти відчуваєш полегшення».

Карен написала собі розгніваного листа від імені своєї дочки Лоне.

Привіт, мам.

У мене було кепське дитинство.

Бо ти думала лише про себе та про сусідів.

Лоне

Такого листа могла б написати Лоне в найгірших фантазіях Карен, тож вона спробувала підготуватися до цього. Спочатку жінка була розлючена і вирішила, що це несправедливо. Вона відчувала, що самій їй складно буде перевести цю ситуацію в конструктивне русло. Тож вона провела декілька зустрічей із психотерапевтом, під час яких намагалася навчитися ладнати з потенційними негативними відчуттями доньки, а водночас постійно тримати фокус на своїй меті: «Я хочу відновити стосунки з дочкою за будь-яку ціну».

Якщо ви не впевнені, що вам удасться просто сидіти й слухати про негативні відчуття іншої людини, я б порадила вам спершу поговорити з кимось про це. Якщо ви скажете, що хотіли б почути правду, але глибоко в душі не готові з нею впоратися, вас викриє мова тіла, інтонація або щось інше, що залишається між рядків. Тут краще переготуватися, ніж недоготуватися. Якщо спроба налагодити зв’язок зазнає фіаско, наступний шанс ви зможете отримати дуже нескоро.

Якщо ви мила, життєрадісна й люб­ляча людина, яка зі шкіри пнеться, щоб бути хорошим батьком, матір’ю, другом, чоловіком або дружиною, то маєте проявити особливу увагу. Сказати щось погане милому життєрадісному другові або родичеві надзвичайно складно. Якщо ви відчуваєте, що між вами та іншими людьми утворилась дистанція, це могло статися й тому, що вони не можуть висловити вам злість чи роздратування, не відчуваючи себе при цьому поганими людьми. Тож вони й вирішують не викладати всі карти на стіл, а тримати дистанцію.

Якщо ви відчуваєте, що справа саме в цьому, то маєте показати, що витримаєте, якщо почуєте щось негативне на свою адресу. Ось декілька прикладів, як можна показати свою відкритість до негативних відчуттів інших людей. Зверніть увагу на те, як мати, батько й чоловік насичують свої здогадки негативними перебільшеннями і використовують таку експресивну лексику як «жахлива», «ненавидіти» й «найбільший у світі ідіот».

  Приклад 1

Мати: Я знаю, що іноді я буваю жахливою матір’ю.

Син: Не знаю, яка ти там жахлива, але інколи я трохи серджуся на тебе.

Мати: Можу лише уявити. Розкажи мені більше про це.

Якби мати тут використала менш експресивне слово, щось на кшталт «можливо, колись буваю дещо дратівливою матір’ю», синові було б складніше сказати «трохи серджуся».

  Приклад 2