Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле

Доросла дочка Ханне сердилася на неї та була дуже невдоволена своїм дитинством. Ханне усвідомлювала, що тоді вона й сама була ще незріла, тому досить часто діяла контрпродуктивно в ролі матері. За два епізоди їй було особливо соромно. Вона попросила вибачення в дочки і пояснила, що була тоді ще дурна. Та дочка й далі на неї сердилася, і Ханне катувало почуття провини та нечистої совісті. Мати й дочка зустрічалися й мали спільні справи, та Ханне однаково страждала від холодного відчуження, яке помічала в доччиному погляді. Коли вона робила спробу поговорити з нею про це, бесіда завжди була короткою. Дочка вочевидь не бажала розмовлятина цю тему.

  Приклад 2

Протягом дитинства Ульріка в його матері виникали проблеми з алкоголем. Вона могла мало дати синові, та Ульрік завжди пам’ятав декілька важливих моментів, пов’язаних із нею, тож не полишав спроб наблизитися. Утім, щоразу, коли він намагався стати ближчим до матері, все закінчувалось погано. Коли він згадував дитинство, мати одразу ж ставала на позиції самозахисту й самовиправдання. Її словесний потік не могло зупинити ніщо, тож Ульрік не мав змоги й слóва вставити, а розмова знову виявлялася невдалою. Мати не хотіла ані чути, ані бачити далі свого носа.

Вочевидь, мати Ульріка відчувала докори сумління, та не могла з ними впоратися, тому й повсякчас намагалася виправдатися. Так само було й тоді, коли Ульрік був малим. Колись у підлітковому віці він намагався переконати її облишити пиячити, а вона бовкнула йому, що п’є тому, що він — складна дитина. Хоч вона й сказала так лише раз, ця фраза застрягла глибоко в Ульріковій свідомості й стала частиною його комплексу неповноцінності. Попри те, що в дорослому віці він пропрацював це з терапевтом, йому не вдалося повністю позбутися його.

  Приклад 3

Син Метте давно не бачився з нею. Після конфлікту в підлітковому віці він обір­вав усі зв’язки. Спочатку вона сприйняла це за прояв типово підліткової поведінки й вирішила, що колись він оговтається і повернеться. Але тепер ця ситуація дедалі дужче непокоїть її. Метте намагалася налагодити контакт із сином усіма можливими способами, та він уникає спілкування. Минуло багато років відтоді, коли вони востаннє розмовляли, і вона вже майже вирішила облишити спроби повернутися в його життя як матір.

Ханне, Ульрік і Метте порадили ретельно підготуватися й написати листа родичеві, з яким вони хотіли зміцнити зв’язок, а також іншого листа — собі від його імені. Рекомендації щодо написання такого листа містяться в розділі 2. Зрештою, вони збагнули, що саме хочуть почути від іншої особи, яка вимовлена нею фраза нарешті заспокоїть їх.