Читаем Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле полностью

Якщо ви в чомусь досягли успіху, заплатите за нього тим, що декому з вашого кола стане нестерпно перебувати поруч із вами.


Бути заздрісним — болісно. Заздрість виникає через те, що людині чогось бракує. Якщо що відчайдушно шукаєте кохання, але знайти його не вдається, то стає болісно спостерігати за щасливими, сповненими любові стосунками, якими насолоджується ваш друг. Або якщо вам непросто будувати свою ка­р’єру, слухати про чийсь інший успіх у цій сфері не дуже приємно.


Протягом перших місяців після втрати дружини я терпіти не міг компанію щасливих парочок.

Один мій друг дуже переймався мною й запрошував у гості. «Приходь, коли забажаєш», — усе повторював він. Я жодного разу не прийшов. То був мій давній добрий друг, і я почувався невдячним. Та не міг умовити себе піти туди. Мене гнітило те, що я не можу реагувати позитивно. Шкода, що не можу порадіти за друга, в якого й досі є дружина.

Іб, 73 роки



Подумайте, чи не заздрість успіхам на роботі винна в тому, що ви розійшлися. Якщо вас підвищили, а іншу особу звільнили, або якщо ви щойно придбали будинок своєї мрії, а інша людина на мілині — все це очевидні причини розриву.

Заздрісна людина так часто соромиться своїх заздрощів, що не може про них говорити. Але ви здатні їй допомогти. Якщо висловите розуміння, що іншій людині важкувато спостерігати ваш успіх у тій сфері, де вона тривалий час намагається його досягти, — і навіть припините на якийсь час говорити про свої досягнення, — це спрацює. Мабуть, вам поки що варто говорити про інші речі, допоки нове кохання або підвищення не притруться до очей. Ще один непоганий спосіб допомогти — поговорити з іншою людиною про те, як вона може зрівнятися з вами в успішності. Що більше ми віримо в те, як одного дня й самі зможемо досягти таких висот, то менше заздрощів переживаємо.


Вправа

Подумайте, чи немає інших причин, крім злості, які спричинили між вами дистанцію. Можливо, інша людина змінилася й набула нових друзів? Чи сталося у вашому житті щось таке, що могло б спричинити заздрощі? Чи може ця людина стверджувати, що вона дає більше, ніж отримує?

  Підсумок розділу 9: Спробуйте здогадатися про приховані причини


Почуваючись відторгненими, ми маємо звичку одразу ж думати, що інша людина сердиться на нас. Та справжня причина, можливо, не має до нас жодного стосунку. Сьогодні не так багато людей, які дружать з одними й тими само людьми або підтримують однаково міцні стосунки з родичами протягом усього життя. Ми рухаємося вперед і змінюємося. І в цьому немає нічого поганого.

Якщо інша людина не має такого ж активного бажання спілкуватись, як ви, їй може бути складно про це повідомити. Можливо, вона соромитися справжньої причини. Допоможіть їй і здогадайтеся самостійно. Якщо вдасться про це поговорити, то, найпевніше, ви відчуєте значне полегшення, хоч ця розмова й може призвести до розриву ваших стосунків.

Інша причина може бути пов’язана з тим, що ваші стосунки стали надто закритими, або що в них відсутні кордони. Детальніше про це читайте в наступному розділі.

Розділ 10. Дозвольте іншій людині відрізнятися від вас



У деяких стосунках дистанція буває занадто великою. А в інших — узагалі відсутньою. Ваше спілкування може стати таким тісним, що ви буквально розчинитися одне в одному, тож жоден із вас до кінця не розумітиме, де закінчуються потреби однієї людини та починаються потреби іншої. Я називаю такі стосунки кофлюєнтними (кофлюєнція — злиття), але інколи використовую термін «симбіотичні» — ще одне слово на позначення цього феномену.

На початковому етапі взаємин дуже цікаво знаходити подібності й почуватися визнаним іншою особою. Деяким людям так подобається грати в близнюків, що вони притлумлюють відмінні риси, замість того, щоб підкреслювати їх і в такий спосіб створювати більш правдиве уявлення про себе. Вони нечасто виражають незгоду, а натомість постійно підкреслюють свою спільність.

Звісно, перебуваючи в компанії людини, яка наче поділяє наші переконання та емоції, ми почуваємося легко та безпечно. Проблема в тому, що в цієї однаковості є своя ціна. Обидві сторони, найпевніше, пригнітили ті свої риси, які не вписуються в картину подібності. Притлумлення якихось рис особистості, приховування їх від інших і навіть від вашої власної свідомості вимагає значних витрат енергії. Нижче запропоновано приклад типової кофлюєнтної пари.


Перейти на страницу:

Похожие книги

Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете
Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете

Работа над сценарием, как и всякое творчество, по большей части происходит по наитию, и многие профессионалы кинематографа считают, что художественная свобода и анализ несовместимы. Уильям Индик категорически с этим не согласен. Анализируя теории психоанализа — от Зигмунда Фрейда и Эрика Эриксона до Морин Мердок и Ролло Мэя, автор подкрепляет концепции знаменитых ученых примерами из известных фильмов с их вечными темами: любовь и секс, смерть и разрушение, страх и гнев, месть и ненависть. Рассматривая мотивы, подспудные желания, комплексы, движущие героями, Индик оценивает победы и просчеты авторов, которые в конечном счете нельзя скрыть от зрителя. Ведь зритель сопереживает герою, идентифицирует себя с ним, проходит вместе с ним путь трансформации и достигает катарсиса. Ценное практическое пособие для кинематографистов — сценаристов, режиссеров, студентов, кинокритиков. Увлекательное чтение для всех любителей кино и тех, кто интересуется психологией.

Уильям Индик

Кино / Психология и психотерапия / Психология / Учебники / Образование и наука